8.2.4. Інформаційна безпека як функція

   На базі аналізу накопиченого емпіричного матеріалу пропонується узагальнити на рівні теоретичних засад (основ) організацію захисту інформації в автоматизованих (комп'ютерних) системах як функції. Задля цього організацію захисту інформації в автоматизованих системах умовно поділяють на три види функцій. За основу поділу визначено такий критерій, як середовище, в якому перебуває інформація: а) соціальне (окрема людина, спільноти людей, держава); б) інженерно-технікологічне (машинне, апаратно-програмне, автоматичне); в) соціотехнічне (людино-машинне).
   Кожен названий рівень щодо середовища об'єктивно доповнює і взаємозумовлює інші функції, в основі утворюючи триєдину гіперсистему: організація інформаційної безпеки. У цій гіперсистемі визначними є такі напрямки (підрівні), що визначаються на основі інтегративного підходу протилежностей (антиподів) — воздії і протидії.
   1. Організація протидії небажаній для суб'єкта воздії за допомогою технічних засобів захисту, тобто засоби захисту мають бути адекватними засобам добування (наприклад, протидія розвідці (котррозвідка) відповідними технічними засобами захисту: створення системи просторового зашумлення для приховування інформації у відповідному середовищі (акустичному (звуковому), аудіо (відео), електромагнітному) чи екранування технічних засобів у приміщенні).
   2. Організація протидії негативному впливу на учасників інформаційних відносин (наприклад, конкурентів на персонал організації з метою отримання інформації (протидія підкупові персоналу, впровадження представника конкурента в організацію для отримання інформації з обмеженим доступом тощо). Щодо цього та деяких інших факторів можна застосувати принцип, визначений у народній мудрості: "Клин клином вибивають".
   3. У разі порушення функціонування інформаційної системи — визначення майнових втрат та мінімізація їх (наприклад, у разі виявлення несанкціонованого доступу до інформації визначення матеріальних і моральних втрат, за необхідності — взаємодія з державними правоохоронними та судовими органами щодо притягнення винних до відповідальності відповідно до законодавства).
   На названі напрямки організації інформаційної безпеки відповідного об'єкта захисту впливають такі визначальні фактори:
   а) фактор рівня досягнень науково-технічного прогресу (переважно в галузі розвитку, удосконалення технічних засобів);
   б) технологічний фактор (в окремих джерелах його ще називають алгоритмічним фактором, коли техніка може бути одна, а технології її застосування різні, цей фактор ще є визначальним для формування методик: як отримання інформації, так і захисту її);
   в) соціальний (людський) фактор.