РОЛЬ РЕЛІГІЇ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

   За даними американського інституту Геллапа, у 2000 р. вірили в Бога і "вищу сутність" 95% жителів Африки. 97% Латинської Америки, 01% США. 89% Азії. 88% - Західної Європи, 84% - Східної Європи. Ці дані свідчать про надзвичайне поширення релігії.
   Значно зріс вилив релігії в нашій країні. По телебаченню ми нерідко бачимо богослужіння, що відбуваються в церквах, освячення будинків, кораблів, підприємств. По радіо й у концертних залах звучить церковна музика. Відновлюються багато раніше зруйнованих церквей і монастирів. Збільшилася кількість тих. хто. наприклад, у християнстві пройшов через обряд водохрещення. З'явилися газети і журнали, які стали офіційними друкованими органами церков. У деяких недержавних школах з'явився новий предмет Закон Божий. Працюють навчальні заклади, де готують священнослужителів.
   Ми вже говорили про те, що в наші дні релігійна діяльність знайшла новий розмах і нові форми. Чому? Почнемо з характеристики впливу релігії на духовне життя людини, насамперед на моральність. Проповідь абсолютних (вічних і незмінних) моральних цінностей була характерна для всіх релігій світу і залишилася актуальною в наш повний зла і насильства вік. Вражає мудрість заповідей у Нагорній проповіді Христа: " Усякий, хто гнівається на брата свого дарма, підлягає суду". "Коли творите милостиню, не сурміть при цьому".
   Як ви розумієте зміст кожної а цих заповідей? Який моральний зміст укладений у них?
   Наведені моральні правила не тільки не втратили свого значений, але і придбали новий глибокий зміст, тому що звернені до внутрішнього, духовного світу людини. З їхньою допомогою люди, що утомилися від соціальних катастроф, можуть подивитися н себе і ще раз задуматися про зміст свого життя. Та і служителі культу сприяють тому, щоб людина прийшла подумати саме в храм: вони знаходять час для неспішної бесіди, уміють слухати, допомогти порадою і справою. Вони часто звертаються зі слонами розради навіть до найбільш "загублених" версти суспільства злочинній.
   За всіх часів одним з головних факторів, що підтримували релігійність, був страх, розгубленість людини перед лицем смертельної небезпеки, нерозв'язних проблем.
   Часто невигойно хворі, самотні, зневірені люди шукають розради в Бога, починають вірити в чудеса. Церква не залишає поза своєю увагою і цих людей. Вона виявляє щире милосердя. Особливо зростає вплив церкви на переломні моменти історії: коли старі ідеали суспільства втрачають свою цінність, а нові ще не встигають закріпитися, на допомогу приходить на допомогу приходить релігія зі своїми моральними заповідями. Так було на початку 80-х рр. XX ст. у Польщі, коли з загостренням кризи и країні значно а ц л минися при плин віруючих у костьоли. Зараз це відбувається й у нашій країні, причому небувалий інтерес до релігії спостерігається серед різних верств населення.
   Правда, цей ріст інтересу до релігії носить скоріш кількісний, ніж якісний характер, тому що відвідувати храм стало модним і ще престижним, а іноді і політично вигідним. Подумайте, у чому це виражається, наведіть приклади.
   Релігія здавна були носієм культурних цінностей, вона сама є однією з форм культури. Величні храми, майстерно виконані фрески і ікони, прекрасні літературні та релігійно-філософські твори, церковні обряди, моральні заповіді надзвичайно збагатили культурний фонд людства. Серед них Софіївський собор і Києво-Печерська лавра, собор Паризької Богоматері, рубльовська Трійця і фрески Врубеля, праці Г. Сковороди, М.О. Бердяева, П.О. Флоренського, Біблія і Коран, обряди водохрещення і вінчання тощо.
   Далі звернемося до політичного життя суспільства. Незважаючи на відділення церкви від держави, у багатьох країнах зберігаються позиції релігії в політичній практиці, наприклад присяга на Біблії в суді і при вступі на деякі посади (на посаду президента США). В американських збройних силах є військовослужбовці кане дали (священики католицької церкви).
   Чи означає сказане вище, що релігія на всіх етапах життя суспільства й органічно пов'язана з нею релігійна діяльність грали тільки позитивну роль? Такий висновок був би неправильний. У релігійній діяльності минулих століть були і фанатизм, що заперечував саму можливість вислухати інакомислячих чи іновіруючих, релігійні війни, спрямовані на підпорядковування чи знищення іновірців, інквізиція, що представляла собою найжорстокіше переслідування тих, кого діячі церкви підозрювали у відході від церковного віровчення.
   Далеко не асі релігійні діячі виявилися взірцем дотримання тих моральних заповідей, що містяться у священних книгах. У даний час навколо релігії і релігійної діяльності крутиться чимало пройдисвітів, що спекулюють на марновірствах, і навіть екстремістів. Досить згадати діяльність сумно відомої японської секти "Аум Сенрікьо".
   Таким чином, історичний шлях релігійної діяльності неоднозначний: він містить у собі і позитивні, і негативні сторони.
   Суперечлива і роль релігії в сучасному світі. Однією з найбільш гострих проблем, що започатковується ще з епохи середньовіччя, є проблема релігії і війни. "Священною", "бажаною Богу", проголосили братовбивчу Іран і Ірак війну 1980 р., у якій загинули тисячі людей. Чи ось інший приклад. У 80-х рр.. ХХ ст.. виник рух сикхів (індійська релігійна громада) за створення національної держави Халі стан. У боротьбі за перетворення в життя цієї ідеї вони застосували організацію політичних убивств. Жертвами сикхських терористів стали ні в чому не винні громадяни, релігійні і суспільні діячі. У числі їхніх дивовижних злодіянь – убивства прем'єр-міністрів Індії Індіри і Раджіва Ганді.
   Часом церква втручається в державні справи, бажаючи зміцнити консервативні традиції. Так, у виборчій кампанії 1988 р. у США активну участь брали релігійні фундаменталісти, які виступали за введення обов'язкових молитов у школах, заборону абортів, обмеження політичної активності жінок.
   Вплив релігії на особистість суперечлива: з одного боку, вона закликає людину дотримуватись високих моральних норм, прилучає до культури, а з іншого боку проповідує (принаймні, це роблять багато релігійних громад) покірність і смиренність, відмову від активних дій. В окремих випадках (як у ситуації із сікхами) вона сприяє агресивності віруючих, їхньому роз'єднанню і навіть протиборству. Але тут справа, видно, не стільки в релігійних положеннях, скільки втім, як вони зрозумілі людьми.