МИСТЕЦТВО В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ

   Найвизначніший дослідник культури другої половини XX ст. Ю.М. Лотман відзначив два питання: 1."Чому його (мистецтва) так багато? Чому, маючи поезію, треба мати ще прозу? Маючи прозу, треба мати театр? Маючи театр, треба мати кінематограф?". 2."Мистецтво, здавалося б, річ дуже марнотратна. Воно віднімає багато засобів, відволікає величезне число людей у суспільстві, причому не найбільш слабких і дурних... Ми ж не можемо сказати, що Шекспір писав драми тому, що не був здатний ні до чого кращого...".
   В умовах матеріальної потреби, що завжди супроводжувала людство, така розтрата сил виглядає дивною. Відчуття це ще більш посилюється, якщо взяти до уваги бум, пережитий мистецтвом у XX ст. З'являються все нові його види і стилі. І це відбувається в епоху технічно розвинутої цивілізації, благоговійної перед точними науками, керуючись принципом "час - гроші". Те, що багато великих фізиків і математиків, політичних діячів і навіть великих підприємців XX ст. були тонкими цінителями і знавцями мистецтва, не можна пояснити тільки бажанням відпочити від повсякденної праці. Адже з погляду фізіології заняття в тренажерному залі корисніше, ніж відвідування театру чи картинної галереї. Секрет такої захопленості мистецтвом багато хто бачить у тому, що воно стимулює творчість в інших видах діяльності.
   Культура є єдиною системою, що складається з багатьох складових (науки, техніки, мистецтва, релігії тощо), які істотно відрізняються одне від іншого, але повноцінно можуть розвиватися тільки у взаємодії. "Я думаю, - писав Ю.М. Лотман, - що де немає поезії, там не буде і науки... Можу послатися на слова Ейнштейна про те, що одним з імпульсів до теорії відносності були романи Достоєвського".
   Рубіж XIX-XX ст. характеризується гігантськими економічними, соціально-політичними потрясіннями. Втрачається віра в прогрес і його розумність, руйнується стара система цінностей, падає авторитет традиційних релігій. Зміни охоплюють і науку. Теорія відносності, створена Ейнштейном, давала новий погляд на світ, малювала аномальні для повсякденної свідомості картини предметів, окремі частини яких рухаються з різною швидкістю, простір постав різнорідним, як клаптева ковдра, час потік по-різному в різних галузях простору, відрізках часу тощо.
   Усі канони зруйновані, і нове мистецтво звертається до всіх традицій (від наскального живопису до імпресіоністів) і синтезує їх. Мистецтво в очах багатьох перетворюється в найдосконаліший інструмент пізнання буття. У великих художниках і поетах знову починають бачити пророків, а їхні твори перетворюються в об'єкти культового поклоніння. А на початку нового сторіччя ідолами стають зірки шоу-бізнесу. Мистецтво вже претендує на те, щоб створювати реальність, керуючись свідомістю мас. Цьому сприяють можливості, відкриті перед людством кінематографом і віртуальною реальністю комп'ютера. Проникнувши в усі галузі людського буття - від високих естетичних переживань до побуту (через дизайн і рекламу), мистецтво XXI в. знайшло величезну владу над людською свідомістю, яка може бути повернута як у найбільше благо, так і в найбільше зло. Подумайте, від чого це залежить.

Основні поняття

   Форма культури. Етика науки. Гуманізація. Гуманітаризація . Інтернаціоналізація освіти. Мистецтво.

Терміни

   Авторське право. Соціокультурне середовище. Естетичний.

Питання для самоперевірки

   1. Що такс наука?
   2. У чому полягає проблема стики в науці?
   3. Яка роль освіти в житті сучасного суспільства?
   4. Що варто розуміти під гуманізацією, гуманітаризацією й інтернаціоналізацією освіти?
   5. У чому особливості мистецтва як форми культури? Які ви знаєте основні види мистецтва?
   6. Чим характеризуються роль і місце мистецтва в культурі XX ст.?
   7. Чи є загальні риси в таких формах культури, як освіта, наука, мистецтво? Якщо є, то в чому вони полягають?

Завдання

   1. Які, по-вашому, перспективи дванадцятирічної школи в нашій країні?
   2. Чи залежить успіх наукових відкриттів від особистості вченого? Користуючись званнями в галузі різних наук, наведіть приклади.
   3. Який з видів сучасного мистецтва є найбільш характерним для культури XX ст.? Аргументуйте свою відповідь.
   4. Підготуйте невеликі повідомлення, що характеризують розвиток окремих видів науки чи мистецтва в XX ст., узагальніть і зробіть усі необхідні висновки про особливості розвитку цих форм культури.
   5. У свій час президент США Дж. Кеннеді в спеціальному посланні конгресу відзначав: " Перед нашою нацією не стоїть більш важливого завдання, ніж поширення й удосконалювання можливостей освіти для всього нашого народу... Освіта - це найбільш вигідне капіталовкладення, яке може зробити суспільство, і одночасно найбагатша нагорода, яку воно може присудити".
   Як ви розумієте зміст цього висловлення? Чому президент США надавав таке значення освіті?
   6. Учені вважають сучасну науку продуктом епохи Відродження, її культури, дуже суперечливої, але такої, що подолала традиції Середньовіччя. Як ви думаєте, чому сучасна наука зародилася саме в той час? Які висновки випливають з цього факту?
   7. Що в наші дні варто розуміти під словами поста про те, що перший обов'язок культурної людини - в освіті бути зі століттям нарівні?
   8. Висловлюється ідея про необхідність правового регулювання питань стики в науці, тобто чіткого регламентування, на яку тему можна вести дослідження, а на яку ні. Як ви ставитеся до цієї ідеї?
   9. Залучаючи матеріали засобів масової інформації, розкрийте функції сучасної науки.