ЧИ СКЛАДНА РОЛЬ ВИБОРЦЯ?

   Кожен громадянин залежно від життєвих обставин, особистих потреб і можливостей вибирає собі конкретну політичну роль (або ролі) не захоче піти на мітинг чи стане, приміром, учасником жіночого руху. Не всі, природно, захочуть зробити політику своєю професією. Так це і не обов'язково. Проте існує вид політичної діяльності, у якій бере участь, як правило, більшість населення. Це вибори, що визнаються в розвинутих демократіях оптимальним способом формування і відновлення державної влади і місцевого самоврядування (поясніть чому). Не випадково в нашій країні була реформована виборча система (у чому мети і суть цих змін?). Виборча кампанія звичайно виключає організаційний і інші етапи: висування кандидаті", передвиборну боротьбу, вибори (голосування) громадян, підрахунок голосів і оголошення підсумків виборів.
   До організаційних заходів відносяться: утворення виборчих округів і дільниць, створення виборчих комісій, складання списків виборців, підготовка виборчих бюлетенів тощо.
   Висування кандидатів здійснюється виборчими об'єднаннями (політичними партіями, блоками партій і рухів), а також виборцями. Можливе і їхнє самовисування.
   Після збору передбаченого законом числа підписів на свою підтримку висунуті кандидати (чи списки кандидатів) реєструються виборчими комісіями, і починається стан передвиборної боротьби. Претенденти на владу при сприянні своїх команд із довірених осіб проводять передвиборну агітацію. В даний час усе більш зростаючу роль у передвиборчій агітації набувають засоби масової інформації. Серед них існує "поділ праці". Телебачення, наприклад, за своєю специфікою орієнтоване на передачу головним чином інформації, що мас зорові образи. Абстрактні положення, скажімо, передвиборних програм, ідей тощо, звичайно, погано сумісні з екранним зображенням і призначені для друкованих комунікативних засобів і радіо. Однак загальною тенденцією сучасного світу є відносне ослаблення впливу на виборців друкованої продукції при зростаючому впливі електронних засобів. Поширення супутникового зв'язку, кабельного телебачення, комп'ютерної графіки й електронних текстів, відеокасет тощо створює умови для прямого (майже особистого) інформаційного контакту претендентів на владу з кожним виборцем, проникаючи навіть у най віддалений і куточки нашої країни. Зручно влаштувавшись перед телевізором, громадяни відчувають свою самостійність, сприймаючи інформацію індивідуально і, як їм здається, раціонально. Цьому багато в чому сприяють і можливості ТБ у встановленні діалогових комунікативних зв'язків через прямі дзвінки глядачів у телестудію, телеопитування і "моментальне" підведення їхніх підсумків. Не випадково телебачення сьогодні лідирує серед інших ЗМІ за силою переконуючого впливу на довіру людей.
   У нових умовах конкурентна боротьба між політичними суперниками багато в чому нагадує традиційний ринок, де індивідуальні "покупці" (виборці) стоять перед проблемою вибору "товару" (претендентів на владу). Продаж "товару" усе частіше здійснюють спеціальні фірми в сфері дорогих послуг." політичного маркетинг)', тобто комплексу заходів щодо вивчення "ринку": інтересів, настроїв, уявлень і чекань виборців.

Основні поняття

   Політичний статус особистості. Демократична політична культура. Політичний лідер.

Терміни

   Політична роль. Популізм. Охлократія. Політичний маркетинг. Політичний імідж.

Питання для самоперевірки

   1. У чому, по-нашому, подібність і відмінність між політико-правовим і соціальним статусом особистості?
   2. Чим формально-посадовий аспект політичного лідерства відрізняється від аспекту особистісного?
   3. Що ви знаєте про діяльність Президента України?
   4. Якими особистими якостями повинні володіти парламентарії, а якими президент і чому?
   5. Чим повинен керуватися виборець, щоб зробити максимально правильний вибір? Як ви вважаєте, такий максимально правильний вибір визначається особистим бажанням громадянина чи потребами його країни?

Завдання

   1. Гоголь писав: "Без пристрасті ніколи не було б і не може бути нічого зовсім великого. Тільки мертва, а дуже часто лицемірна мораль виступає проти пристрасті як такої". Чи суперечить це твердження положенню про необхідність переваги влади розуму над почуттями в політичній діяльності? Свою відповідь обгрунтуйте.
   2. Уявіть, що ви один з організаторів руху старшокласників "За демократизацію школи". Розробіть проект програми, який би ви запропонували на обговорення своїм товаришам.
   3. (сформулюйте проблеми, які найбільш гостро постали у вашій школі, ініціативу вирішення яких могли б узяти на себе учні. Підготуйте разом зі своїми однодумцями програму дій.
   4. Уявіть, що під час виборів у парламент ви проголосували за кандидатуру Ь., але перемогу одержав кандидате. Чи є він повноважним представником ваших інтересів? Свою відповідь поясніть.
   5. У 80-х рр. XX ст. у США виборці, зіштовхнувшись.! інтелектуальними труднощами у визначенні істинних передвиборних програм кандидатів від республіканської! демократичної партій на посаду президента, голосували за найбільш привабливого з них. Кандидати ж у своїх виступах зовсім не зачіпали питань передвиборної програми і зосередили свою увагу на нещадній критиці один одного. Який висновок ілюструє наведений факт? Наведіть інші приклади, що підтверджують цей висновок.

Короткі висновки до розділу

   1. Політичне життя сучасного суспільства на перший погляд здасться нескінченним ланцюгом хаотичних, швидко мінливих і нспередбачунаних подій і явищ. Насправді воно включає чотири групи елементів: політичні комунікації, політичні інститути, політичні норми, політичну культуру. Вони тісно взаємодіють між собою і представляють єдиний, цілісний механізм політичної влади і управління суспільством - політичну систему. її головне призначення - забезпечувати стабільність і розвиток усіх сторін суспільного і державного життя, надавати спільній діяльності людей загальний, погоджений характер.
   2. Ця мета найбільше повно досягається при демократичному політичному режимі. Демократія припускає не тільки проголошення на державному рівні принципів народовладдя, рівності і свободи особи, але і створення умов для їх практичної реалізації: встановлення і функціонування правової держави, громадянського суспільства, політичного плюралізму, парламентаризму, демократичної політичної культури. Крім того, демократія - це відмова від насильницьких методів вирішення спірних питань і досягнення консенсусу в суспільстві з базових цінностей.
   3. Правова держава, побудована за принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову, а також за іншими демократичними принципами, є найважливішим засобом забезпечення верховенства права в суспільному і державному житті, взаємній відповідальності держави й особистості, сприяє затвердженню прав і свобод людини і громадянина як вищої цінності суспільства. Правова держава не може існувати без громадянського суспільства. Громадянське суспільство як недержавна сфера життєдіяльності людини створює умови для її найбільш повної самореалізації, росту самостійності, громадянської відповідальності і соціальної, у тому числі політичної, активності.
   4. Участь громадянина в політиці здійснюється відповідно до його політичного статусу і припускає наявність демократичної політичної культури: об'єктивних наукових знань про політику, політичні орієнтації на цінності і правила демократичного суспільства, способів практичних політичних дій. Демократична політична культура - найважливіша умова конструктивного впливу людини на політичну систему, а виходить, і долю країни. Від ступеня розвиненості демократичної політичної культури молоді багато в чому залежить майбутнє України.

Питання для підсумкового повторення

   1. Якою є політична система сучасного суспільства? Охарактеризуйте її основні елементи.
   2. Яка роль політичної системи вжитті людини і суспільства? о. Які відмінності авторитаризму від тоталітаризму?
   4. Чому демократія є найпрогресивнішим політичним режимом? У чому її достоїнства і недоліки?
   5. Як пов'язані між собою поняття "демократія", "прана людини", "правова держава", "громадянське суспільство", "політичний плюралізм", "парламентаризм", "демократична політична культура"?
   6. Ким і як здійснюється в сучасному суспільстві захист прав людини?
   7. У чому подібність і відмінність державного управління і суспільного самоврядування?
   8. Які політичні ролі може виконувати громадянин у демократичному суспільстві і чому?
   9. Поясніть, чому кожному українцю сьогодні необхідно учитися культури демократії.