МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ У громадянському суспільстві здійснюється публічна влада на місцях - місцеве самоврядування. Воно є самостійною (і під свою відповідальність) діяльністю населення і рішення ним безпосередньо або через обрані органи питань даної території (місцевого значення), виходячи зі своїх інтересів, історичних і інших місцевих традицій. Розглянемо наведені вище ознаки цього виду публічної влади. Самостійність і відповідальність населення за прийняття рішень місцевого характеру означає, що місцеве самоврядування не входить у систему органів державної влади. Воно є особливою управлінською ланкою, що здійснюється самим місцевим населенням, громадянами. їм належить ініціатива і самостійність у вирішенні питань місцевого значення, вони покладають на себе відповідальність за управління місцевими справами. Тим самим у специфічних формах реалізується влада народу. Слід зазначити, що іноді місцевому самоврядуванню можуть бути делеговані (передані) окремі державні повноваження, наприклад, щодо участі в реалізації державних соціально-культурних програм. У цих випадках держава виділяє звичайно додаткові фінансові засоби і має право здійснювати контроль за відповідною діяльністю місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування здійснюється, як підкреслюється у визначенні, або безпосередньо, або через виборні органи. До форм прямого (безпосереднього) волевиявлення народу відносяться місцеві референдуми (голосування громадян з питань місцевого значення), вибори, збори, народна правотворча ініціатива. Остання припускає можливість населення вносити в органи місцевого самоврядування проекти правових актів. Звичайно органи місцевого самоврядування формуються шляхом загальних, рівних і прямих виборів при таємному голосуванні і поділяються, як правило, на представницькі і виконавчі. Самоврядування громадян здійснюється на певних територіях, де проживають колективи людей (співтовариства): у містах, селищах, селах тощо. При цьому враховуються особливі умови, місцева специфіка і своєрідність життєвого укладу. Самоуправлінські, самоурядові територіальні одиниці звичайно називають муніципальними формуваннями (з лат. municipium -самоурядова, самоуправлінська громада). Вони можуть об'єднувати кілька поселень, частину населення, об'єднувати інші населені території, де здійснюється місцеве самоврядування. Економічну основу муніципального формування складає муніципальна власність. До неї відносяться: муніципальні землі й інші природні ресурси, муніципальні підприємства, засоби транспорту, зв'язки, житловий фонд і нежилі приміщення, муніципальні установи освіти, охорони здоров'я, культури і спорту, муніципальні банки й інші фінансово-кредитні органи, інше рухоме і нерухоме майно. Крім самоврядування, на всій території муніципального формування існує територіальне суспільне самоврядування громадян за місцем проживання на частині муніципального формування (мікрорайонів, кварталів, вулиць тощо). Тут функціонують різноманітні ради мікрорайонів, вуличні, будинкові комітети тощо. Вони, на відміну від муніципального формування, не мають, як правило, місцевого бюджету, хоча і можуть мати певне майно. Питання місцевого значення муніципальних формувань пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням муніципальною власністю, місцевим плануванням соціально-економічного розвитку територій, охороною громадського порядку, навколишнього середовища. Вирішуючи питання місцевого значення, місцеве самоврядування як публічна влада територіальних співтовариств впливає на життєдіяльність і розвиток цивільного суспільства. Ніякий державний орган не має права втручатися в рішення місцевого характеру, якщо вони прийняті в рамках закону. Законодавством багатьох країн світу, у тому числі і України, передбачена можливість захисту прав місцевого самоврядування в суді. Таким чином, місцеве самоврядування надає громадянському суспільству організований самоврядний початок, сприяє більш повній самореалізації громадян, впливає на розвиток правової держави. Основні поняття Держава. Президентська республіка. Парламентська республіка. Права людини. Правова держава. Громадянське суспільство. Місцеве самоврядування. Правовий захист. Терміни Декларація. Референдум. Питання для самоперевірки 1. Докажіть, що держава є головною ланкою політичної системи. 2. Які принципи правової держави? 3. Які міжнародні документи про права людини вам відомі? Розкрийте їхню сутність і значимість. 4. Охарактеризуйте громадянське суспільство. 5. Який взаємозв'язок громадянського суспільства і держави? 6. Що таке місцеве самоврядування? Яка його роль у громадянському суспільстві? Завдання 1. Філософ стародавності Цицерон говорив: "Ми можемо стати вільними тільки тоді, коли станемо рабами закону". Як ви розумієте цей вислів? Чи відповідає він вашим внутрішнім переконанням і чому? 2. Уявіть ситуацію: ви є свідком суперечки двох товаришів про принципи правової держави. Перший стверджує, що головним є верховенство закону в суспільстві. Другий вважає, що пріоритет належить принципу непорушності свободи особи, її прав і інтересів, честі і достоїнства. А як вважаєте ви? Свою відповідь поясніть. 3. Вкажіть, на які з нижчеподаних положень ви стали б спиратися, перш ніж позитивно оцінити обговорюваний у суспільстві законопроект. Свій вибір аргументуйте. A. Погодженість у законопроекті інтересів суспільства, соціальних груп, особистості. Б. Пріоритет у ньому класових інтересів над національними. B. Затвердження в законопроекті прав і свобод особи. Г. Пріоритет у ньому державних інтересів над особистими. 4. У даний час у США 70% громадян входять до різноманітних добровільних об'єднань і асоціацій. Більше 50% активно беруть участь у діяльності двох чи більше асоціацій. Приміром, у роботі 240 споживчих організацій бере участь 70 млн. чоловік. Які висновки ви могли б зробити на основі аналізу наведених даних? 5. Уявіть, що ви організатор конкурсу "Маю право". Які теми нарисів, малюнків, фотографій та інше ви запропонували б усім бажаючим взяти участь у цьому конкурсі? 6. Підготуйте невелике повідомлення про організацію і діяльність місцевого самоврядування у вашому місті (районі), селищі, селі тощо.
|