ХТО ВЧИТЬ НАС "ГРАТИ ЗА ПРАВИЛАМИ"?

   Величезна роль на першому етапі соціалізації особистості належить сім'ї. Головними вихователями дитини в малій сім'ї, звичайно, є батьки. У великій сім'ї виховують усі: батьки, старші брати і сестри, бабусі і дідусі. Сім'я забезпечує людині її первинний соціальний статус. У традиційному суспільстві вона визначає соціальний стан особистості практично протягом всього її життя. В індустріальному суспільстві соціальні позиції індивіда, як ми уже відзначали, надалі можуть істотно відрізнятися від статусу його сім'ї, але і тут вплив сім'ї дуже істотний.
   Як правило, батьки намагаються бути гідними вихователями для своїх дітей і учити їх тільки гарному. Але буває і так, що обставини соціалізації дитини в сім'ї дуже несприятливі. Сімейних ситуацій, що перешкоджають повноцінній соціалізації дитини, на жаль, чимало. Діти можуть виявитися занедбаними через безвідповідальність батьків або у неповній сім'ї, де мати увесь час змушена працювати; можуть піддаватися насильству, що нерідко трапляється в сім'ях, де дорослі зловживають алкоголем; можуть стати свідками грубої поведінки батька з матір'ю чи іншими дітьми. Ці враження важко позначаються на всьому наступному житті людини. У підлітковому віці дуже впливає на соціалізацію особистості група однолітків. Тут людина освоює новий тип відносин - рівний з рівним. Правда, у групі також установлюється визначена ієрархія, з'являється свій лідер. Але, разом з тим, в нормальних групах відносини будуються на взаємній згоді, а не на залежності.
   Одним з головних "соціалізаторів" кожної людини в сучасному суспільстві є школа. Це стало можливим, коли шкільна освіта в більшості країн стала не тільки доступною, але й обов'язковою. Через систему навчальних занять, організованих форм спілкування учнів між собою і з учителем школа передає молодому поколінню накопичені суспільством знання, загальноприйняті соціальні норми, духовні цінності. Вона орієнтує підлітка на основні види діяльності, готує до їхнього освоєння.
   Довгий час у шкільній освіті панувало ставлення до учня лише як до об'єкта педагогічного впливу, який повинен засвоїти норми громадського життя і набір. певних ролей. Але поступово прийшло визнання індивідуальності кожної дитини, усвідомлення того, що засвоєння нею норм і цінностей повинно проходити в єдності із саморозвитком, самозміною особистості. Сьогодні допомогти розкрити кожному його індивідуальні ресурси і можливості - найважливіше завдання школи.
   У сучасному суспільстві велику роль у соціалізації особистості відіграють засоби масової інформації. Нинішній школяр проводить перед екраном телевізора, мабуть, не менше часу, ніж за підручниками. Вплив ЗМІ вже далеко вийшов за рамки простого інформування населення про ті чи інші події "у країні і світі". З журнальних і газетних смуг, екранів телевізорів нас переконують, закликають, нам розтлумачують, радять, дають зразки. Досить часто за всім цим стоять інтереси певної групи осіб, а не суспільства в цілому чи держави. Тому сьогодні багато хто погоджується з тим, що ЗМІ служать не тільки носіями культури, але і засобом маніпуляції (з лат. manus - рука, у первісному розумінні означає "ручне управління"), тобто неявного, непомітного для того, на кого направляється вплив, спонукання його до певних дій, настроїв, ставлення. Детальніше про те, як засоби масової інформації впливають на особистість, ми поговоримо в одному з наступних параграфів.