ВІД ДИТИНСТВА - ДО ДОРОСЛОСТІ

   Звичайно на шляху дорослішання виділяють два етапи: підлітковий період і юність. Однак вікові рамки кожного з етанів досить розпливчасті. У сучасній вітчизняній психології підлітковим найчастіше вважається вік 1115 років, а раннім юнацьким 16-18 років, однак у ряді випадків верхньою межею виступає 20-літній вік. З західної психології до нас прийшов термін тінейджер, що охоплює молодих людей від 13 до 19 років, тобто у віці, що позначається числівниками, які закінчуються на "teen" (thirteen - nineteen).
   Молодь як соціальну групу виділяють найчастіше соціологи і відносять до неї людей у віці від 16 до 25 років (деякі дослідники включають у неї людей до 30 років).
   Але не так істотні вікові межі, як характерні специфічні риси молодіжної свідомості і поведінки.
   Ж.-Ж. Руссо називав юність другим народженням людини, підкреслюючи тим самим глибину і значимість змін, що відбуваються на цьому життєвому етапі; у юності завершується фізичне дозрівання людини, розвиваються її інтелект і воля.
   Один з головних, на думку психологів, результатів цього періоду - відкриття власного "Я". Якщо для підлітка важливі, в першу чергу, зовнішні події, учинки, то з вступом у пору юності усе більшу значимість для людини здобуває її внутрішній світ. Власні думки і почуття стають не меншою реальністю, ніж навколишня дійсність.
   Людина все чіткіше і глибше усвідомлює свою індивідуальність, неповторність. І якщо в підлітковому віці в багатьох переважало прагнення бути такими, як інші, то в юності власна унікальність усвідомлюється як цінність; її розвивають, її демонструють.