СОЦІАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ

   Слово "диференціація" походить від латинського кореня, що означає "розходження", "відмінність". Соціальна диференціація - це поділ суспільства на групи, які займають різне соціальне становище. Багато дослідників вважають, що соціальне розшарування властиве будь-якому суспільству. Навіть у первісних племенах виділялися групи відповідно за статтю і віком, із властивими їм привілеями й обов'язками. Тут же були впливовий і шанований вождь та його наближені, а також живучі "поза законом" знехтувані. На наступних етапах розвитку соціальне розшарування ускладнювалося і ставало усе більш очевидним.
   Прийнято розрізняти економічну, політичну і професійну диференціацію. Економічна диференціація виражається у відмінності доходів, рівня життя, в існуванні багатих, бідних і середніх верств населення. Розподіл суспільства на керуючих і керованих, політичних лідерів і масу є проявом політичної диференціації. До професійної диференціації можна віднести виділення в суспільстві різних груп за родом їхньої діяльності, заняттям. При цьому деякі професії вважаються більш престижними в порівнянні з іншими.
   Таким чином, уточнюючи поняття соціальної диференціації, можна сказати, що під ним мається на увазі не просте виділення яких-небудь груп, але і певна нерівність між ними з погляду їхнього суспільного становища, обсягу і характеру права, привілеїв і обов'язків, престижу і впливу.
   Чи можна ліквідувати цю нерівність? На це питання даються різні відповіді. Наприклад, марксистське вчення про суспільство виходить з необхідності і можливості усунення цієї нерівності як найбільш яскравого прояву соціальної несправедливості. Для вирішення цього завдання потрібно, в першу чергу, змінити систему економічних відносин, ліквідувати приватну власність на засоби виробництва. В інших теоріях соціальне розшарування також розцінюється як зло, однак воно непереборне. Люди повинні приймати таке становище як неминучість.
   Відповідно до іншого погляду, нерівність розцінюється як позитивне явище. Воно змушує людей прагнути до удосконалення суспільних відносин. Соціальна ж однорідність приведе суспільство до загибелі. При цьому багато дослідників відзначають, що в більшості розвинутих країн відбувається зменшення соціальної поляризації, збільшуються середні верстви і скорочуються групи, що відносяться до крайніх суспільних полюсів.
   Подумайте над наведеними точками зору, спробуйте співвіднести їх з реальними суспільно-історичними процесами.