ПОНЯТТЯ "ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА" У даний час практично всі реально діючі економічні системи характеризує тісне переплетення ринкових відносин з елементами державного контролю і регулювання. Світовий досвід доводить, а численні наукові дослідження підтверджують, що не може бути ефективної ринкової економіки без активної регулюючої ролі держави. Для здійснення цієї ролі вона використовує різні важелі впливу на економіку, з якими ви коротко познайомилися в попередньому параграфі. Масштаби державного регулювання, його конкретні форми і методи істотно розрізняються в різних країнах. Вони відбивають і історію, і традиції, і масштаби країни, і інші фактори. Тривалу історію має дискусія між тими, хто абсолютизується і перебільшує роль ринку, недооцінюючи роль держави, і тими, хто перебільшує можливості сучасної держави, не визнаючи роль ринкової саморегуляції. Пошук шляхів раціонального співвідношення цих двох підходів ведеться дотепер. І тут особливого значення набуває економічна політика держави. Економічна політика держави є процесом реалізації її економічних функцій шляхом різноманітних державних заходів впливу на економічні процеси для досягнення певних цілей. До найбільш загальних економічних цілей держави можна віднести наступні: забезпечити економічний ріст; створити умови економічної свободи (право господарюючих суб'єктів самим вибирати вид, форму і сферу економічної діяльності, методи її здійснення і використання доходу від неї); забезпечувати економічну безпеку й економічну ефективність (здатність всієї економіки одержати максимальний результат з наявних обмежених ресурсів); піклуватися про забезпечення повної зайнятості (кожний, хто може і хоче працювати, повинен мати роботу); здійснювати допомогу тим, хто не може себе цілком забезпечити тощо. Економічна політика будується на вмілому сполученні перспективних і поточних цілей. До перспективних цілей української економічної політики відноситься, наприклад, формування соціально-орієнтованого ринкового варіанту економіки. До поточних завдань можна віднести, наприклад, вирішення проблем державного боргу, дефіциту бюджету тощо. Визнаєте, що в економічній політиці виділяють фінансову, інвестиційну, аграрну, науково-технічну, зовнішньоекономічну політику. Спробуйте самі доповнити перелік напрямів економічної політики. Які економічні завдання і функції виконує держава в сучасному суспільстві? За державою завжди зберігаються такі класичні функції, як стабілізація економіки; захист прав власності; регулювання грошового обігу; перерозподіл доходів; регулювання взаємин між роботодавцями і найманими робітниками; контроль за зовнішньоекономічною діяльністю; виробництво суспільних благ тощо. З розвитком суспільства відбувається збагачення, уточнення функцій держави. Цей процес йде наступними напрямами: послідовний перехід від прямих до непрямих методів регулювання економікою; посилення ролі держави у вирішенні соціальних проблем (зниження диференціації доходів населення, забезпечення стабільності в суспільстві, регулювання трудових відносин). Виникають і якісно нові функції держави, пов'язані зі становленням пості індустріального суспільства. Це підтримка фундаментальної науки, участь у вирішенні таких відомих вам глобальних проблем людства, як подолання екологічної кризи і її наслідків, усунення економічного відставання країн третього світу від передових держав Заходу, скорочення гонки озброєнь. Звичайно державі в економіці призначають роль компенсатора недосконалостей ринку. Однак вона має функції, що відносяться до її виняткової компетенції. Так, з ускладненням відносин між державою і підприємництвом економічні завдання сучасної держави не тільки пов'язуються зі створенням умов для функціонування ринку, але і припускають визнання її ролі в дотриманні балансу суспільних інтересів, соціальній стабільності і захисту загальнонаціональних інтересів. Роль держави значно розрізняється на різних етапах розвитку ринкових відносин в економіці. Які економічні завдання і функції характерні для політики української держави, що знаходиться на етапі становлення цих відносин? Це формування основних інститутів ринкової економіки: фінансові і фондові ринки, інститути регулювання ринку праці і зайнятості, нова система відносин власності, становлення малого підприємництва тощо. Держава в оновлюваній Україні відіграє роль не стільки організатора виробництва, скільки арбітра, що здійснює контроль над економікою і вибір пріоритетних напрямів економічної політики. Реалізація економічної політики припускає застосування певного інструментарію (методів, форм регулювання). Його вибір визначається станом національної економіки, пріоритетним напрямом економічної політики, пануючою в даний момент теоретичною концепцією регулювання.
|