НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС І ЕКОЛОГІЧНА АЛЬТЕРНАТИВА

   Який же вихід з становища, що склалося? Перш ніж відповісти на це питання, давайте подумаємо: чи сам по собі науково-технічний прогрес викликає руйнування природного середовища, чи його негативний вплив обумовлений способами використання досягнень науки і техніки, суспільними порядками? Історичний досвід показав, що руйнівні впливи природі нанесла господарська діяльність, спонукувана лише приватним інтересом. Досвід показав також, що суспільство в стані обмежити негативний вплив приватних інтересів, воно може знаходити розумні способи регулювання відносин виробництва і природи.
   Серед частини вчених і представників громадськості екологічна загроза породила настрої песимізму, невір'я в можливість запобігти руйнуванню навколишнього середовища. Не випадкові і їхні висновки, ворожі науці і техніці, вимоги зупинити зростання виробництва, а в зв'язку з цим і поклоніння перед дикою, необробленою природою. Відлунням подібних настроїв є масові акції з вимогами закрити ряд підприємств, що випускають украй необхідну людям продукцію (наприклад, ліки), зупинити атомні електростанції тощо. Однак такий спосіб вирішення проблем лише породжує нові проблеми (подумайте які).
   Справжня перспектива виходу з екологічної кризи - у змінах виробничої діяльності людини, ЇЇ свідомості і способу життя. Науково-технічний прогрес створює не тільки "перевантаження" для природи; у найбільш прогресивних ресурсоємних і безвідхідних технологіях, побудованих за принципом замкнутого циклу, він дозволяє запобігати негативним впливам, створює можливість для екологічно чистого виробництва. Таким чином, сьогодні з'явилася не тільки гостра необхідність, але і реальні передумови зміни суті технологічної цивілізації, надання їй природоохоронного характеру.
   Один з напрямів такого розвитку - створення безвідхідних виробництв. Використовуючи досягнення науки, технологічний процес можна організувати так, щоб відходи виробництва не забруднювали навколишнє середовище, а знову надходили у виробничий цикл як вторинна сировина. Приклад дає сама природа: вуглекислий газ, виділюваний тваринами, поглинається рослинами, що виділяють кисень, необхідний для дихання тварин.
   Безвідхідним є таке виробництво, у якому уся вихідна сировина в кінцевому рахунку перетворюється в ту чи іншу продукцію. Якщо врахувати, що 98% вихідної сировини сучасна промисловість переводить у відходи, то стане зрозумілою складність і грандіозність завдання створення безвідхідного виробництва.
   Розрахунки показують, що 80% відходів теплоенергетичної, гірничодобувної, коксохімічної галузей можуть знову використовуватися в процесі виробництва, причому одержувана з них продукція найчастіше перевершує за своїми якостями вироби, виготовлені з первинної сировини. Наприклад, зола теплових електростанцій, застосовувана як добавка при виробництві газобетону, приблизно в два рази підвищує міцність будівельних панелей і блоків.
   Велике значення має розвиток природовідновлювальних галузей (лісове, водяне, рибне господарство тощо). Наша країна займає одне з перших місць у світі за обсягом лісовідновлювальних робіт.
   "Тиск" на природу знижують матеріало- і енергозберігаючі технології, усі види економії ресурсів.
   Екологічно чистими є і деякі альтернативні (стосовно теплових, атомних і гідроелектростанцій) джерела енергії. Йде пошук способів практичного використання енергії Сонця, вітру, припливів, геотермальних джерел.
   Екологічна ситуація викликає необхідність оцінювати наслідки будь-якої діяльності, пов'язаної з втручанням у природне середовище. Необхідна екологічна експертиза всіх технічних проектів.
   Велике значення має також прийняття законів, спрямованих на захист природи, на посилення відповідальності за збиток, що наносяться їй.
   Сучасна наука розглядає й окрему людину, і людство в цілому, і навколишнє середовище як єдину систему. Видатний учений В.І. Вернадський писав, що людині доведеться свідомо прийняти на себе відповідальність за розвиток біосфери. Середовище проживання людства, кероване науковим розумом, Вернадський називав ноосферою. Перехід біосфери в ноосферу - якісно новий етап у розвитку людського суспільства. Це необхідна умова розвитку цивілізації.