ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ НТР

   Науково-технічна революція обумовила перехід на переважно інтенсивний шлях розвитку виробництва, коли основним фактором економічного росту стає зменшення числа зайнятих у виробництві і кількості використовуваної сировини й енергії. Завдяки науково-технічному прогресу вдається зберегти працю і матеріали, підвищуючи при цьому продуктивність праці і якість продукції.
   Ослаблення залежності виробника від постачальника енергії і сировини дозволило відмовитися від територіальної прив'язки підприємств, випускаючих готову продукцію, до безпосередніх джерел сировини.
   Різко зросли капіталовкладення в галузі, що визначають науково-технічний прогрес, і наукомісткі виробництва. Ці галузі орієнтовані на випуск нової, технічно складної продукції. Так, у Японії електронна техніка удосконалюється під девізом: робити "легше, тонше, коротше і меншого розміру".
   Істотно прискорилися темпи заміни вироблюваної продукції, устаткування, технології. Значно зросла цінність наукових досліджень.
   Уся сфера економічних відносин стала більш складною і гнучкою. З'явилися комплексні науково виробничі об'єднання й інші інтегральні організації, що поєднують науку, виробництво, освіту, сферу обслуговування. Нова технологія зміцнила життєздатність дрібних і середніх підприємств, особливо тих, які прямо чи побічно пов'язані з новими галузями виробництва.
   Швидкий розвиток характерний і для сфери виробничих і побутових послуг - транспорту, зв'язку, енергетики, інформаційного обслуговування.
   Під впливом НТР змінюється вигляд робітничого класу, по-перше, відбуваються зміни в його галузевій і професійній структурі та, по-друге, спостерігається загальний ріст кваліфікації робітничого класу. Справді, у даний час зростає частка зайнятих у новітніх галузях, які визначають науково-технічний прогрес (електронній, аерокосмічній, машинобудівній); з'являється безліч нових професій - оператори, наладчики автоматичних верстатів і ліній тощо; скорочуються багато старих професій - гірників, текстильників тощо.
   Одночасно відбувається загальний ріст кваліфікації робітничого класу. Робітники великих підприємств наближаються до певних категорій інженерно-технічних кадрів. Наприклад, колектив сталеливарників, обслуговуючий один з агрегатів на сучасному західнонімецькому металургійному підприємстві, складається з 150 осіб: 25 з них - робітники, що керують процесами біля пульта; приблизно настільки ж - наладчики устаткування; понад 25 осій -інженери, інші - техніки, програмісти, фахівці з інформатики, майстри. Прибуток підприємства є в даному випадку результатом праці всіх названих працівників.
   На автоматизованому підприємстві продукт виробляється "сукупним робітником" - не тільки тими працівниками, що безпосередньо обслуговують автоматику, але і тими, хто розробляв принципи автоматизації, проектував машини, виготовив їх, а також тими, хто постачав необхідну енергію, сировину тощо. Низова інженерно-технічна інтелігенція, конторські службовці зближаються з робітничим класом і сьогодні є його частиною.
   До працівників промисловості належать працівники невиробничих галузей (торгівлі, фінансів, сфери послуг).
   НТР викликає корінні зрушення в організації виробництва і праці, у системі управління виробництвом. Аналіз первинної інформації і прийняття рішень починають здійснюватися винятково за допомогою ЕОМ.