СУПЕРЕЧЛИВІ УСТРЕМЛІННЯ НАШОГО ЧАСУ

   У рамках західного суспільствознавства розвивалися багато напрямів, висувалися різні теорії. Одним з таких напрямів став технократизм. Його прихильники виходять з переконання, що вирішальним фактором суспільного розвитку виступають техніка, виробничі технології. Створювана людським розумом і руками технічна цивілізація має незалежність від людини і суспільства, має здатність до саморозвитку, постійного прогресу, удосконалення своїх параметрів. У таких умовах особлива роль у суспільстві належить людям, які володіють науково-технічними знаннями, - технократам. Прийшовши до влади, ці люди організовують компетентне управління суспільними процесами.
   Прояви даного підходу можна знайти в працях американського економіста Дж. Гелбрейта. Основне завдання суспільства, на думку вченого,- розвиток виробництва, а реальна влада розподіляється між фахівцями виробництва і управління (менеджерами). Гелбрейт думав, що такі ж процеси йдуть і при капіталізмі, і при соціалізмі і на цій основі в перспективі можлива конвергенція (зближення) двох систем з наступним синтезом у "змішаному суспільстві".
   Поява комп'ютерної техніки дала новий сплеск технократичних ідей. Разом з тим сьогодні чимало їхніх критиків. Звертається увага на те, що перебільшення ролі техніки й індустрії в цілому в суспільному розвитку обумовило варварське ставлення до природи, до людини і поставило перед сучасним людством проблему виживання. Вказується також, що прихильники технократичних поглядів недооцінюють роль таких важливих сторін у житті суспільства, як духовна культура, не враховують вплив на людину і соціальну сферу біологічних, природних факторів.
   Впливовим філософським напрямком у XX ст. став екзистенціалізм (від лат. existentia - існування). Для з'ясування позиції цих філософів звернемося до висловлень французького письменника Сартра. В одній з робіт він міркував наступним чином: при виготовленні речі людина попередньо формує її ідею; наприклад, ремісник, що виготовляє ножі, перш ніж взятися за виготовлення чергового ножа, виходить зі своїх уявлень про сутність цього предмета, тобто про те, що таке ніж взагалі і відповідно який саме ніж він повинен зробити зараз. Тут сутність передує існуванню (нового ножа). Дитина, народившись, вже існує, але стати людиною, віднайти людську сутність їй ще потрібно. Отже, немає заздалегідь заданої природи людини, ніяка зовнішня сила, ніхто, крім даного індивіда, не може здійснити її становлення людиною. Це багаторазово підсилює відповідальність людини за саму себе, за те, щоб відбутися як особистість, і за усе, що відбувається з іншими людьми. "Коли ми говоримо, що людина сама себе вибирає, то тим самим ми також хочемо сказати, що, вибираючи себе, ми вибираємо всіх людей... Якщо я, наприклад, робітник і вирішую вступити в християнський союз, а не в комуністичну партію, якщо я цим вступом хочу показати, що покірність долі - найбільш придатне для людини рішення, що царство людини не на землі, - то це не тільки моя справа: я хочу бути покірним заради всіх і, отже, мій учинок стосується всього людства".
   Отже, на думку екзистенціалістів, людина внутрішньо вільна, її важка доля - бути завжди в дорозі, постійно піклуватися про місце своєї сутності.

Основні поняття

   Поділ влади. Праця як джерело багатства. Соціалістичний ідеал. Продуктивні сили суспільства. Виробничі відносини. Закон суспільного розвитку.

Терміни

   Утопія. Соціологія. Технократизм. Конвергенція.

Питання для самоперевірки

   1. У чому суть теорії суспільного договору?
   2. Що нового в розвиток суспільної думки внесли філософи-просвітителі?
   3. Які, на думку А. Сміта, умови економічного процвітання держави?
   4. Чому вчення А. Сен-Симона і Ш. Фур'є відносять до утопічних?
   5. За допомогою яких понять характеризується розвиток суспільства в марксистському вченні? Чому воно назване природно-історичним процесом?
   6. Яку роль у суспільному розвитку основоположники марксизму відводили "революційному насильству"?
   7. У чому причини виникнення на рубежі ХІХ-ХХ ст. різних течій марксистської думки?
   8. Кому, на думку прихильників технократизму, повинна належати вирішальна роль у суспільстві?
   9. Який зміст філософи-екзистенціалісти вкладають у поняття "сутність" і "існування"?

Завдання

   1. Згадайте відомі вам з курсу історії теорії виникнення держави (патріархальна, класова тощо). Зіставте їх з теорією суспільного договору. Зробіть можливі висновки.
   2. Які ідеї, висунуті А. Смітом, уявляються вам значимими і сьогодні, а які виглядають застарілими?
   3. Що загального і які істотні відмінності в поглядах на суспільство і його перспективи у представників утопічного матеріалізму й основоположників марксизму?
   4. Як ви вважаєте, чи є відсутність єдиної, усіма визнаної теорії суспільного розвитку сильною стороною сучасного суспільствознавства чи, навпаки, це говорить про його слабість?
   5. Що, на ваш погляд, зближує марксистську теорію суспільного розвитку і технократичний погляд на світ?
   6. Як ви довідалися, філософи-екзистенціалісти відмовилися шукати "розумний" зміст історії. Які події XX ст. поставили під сумнів історичний оптимізм мислителів минулого?

Короткі висновки до розділу

   1. Усвідомлення минулого людства - складний процес, в якому об'єктивні фактори переплітаються з суб'єктивними думками й оцінками. Склалися два основних підходи до розгляду історії суспільства: стадіальний і локально-цивілізаційний.
   2. Широко використовуване поняття "цивілізація" тлумачиться дослідниками по-різному. Багато хто бачить основу цивілізаційної єдності в сповідуванні людьми спільних для них духовних цінностей.
   3. При всій своєрідності кожної цивілізації більшість з них може бути віднесена до однієї з двох мегацивілізаційних спільностей - Заходу або Сходу.
   4. Цивілізації стародавності, суттєво відрізняючись одна від іншої, володіли певними спільними рисами, що було невластиво "доісторичному" періоду. Майже одночасно на Сході (в Стародавній Індії і Стародавньому Китаї) і на Заході (в Стародавній Греції) народилися перші філософські вчення.
   Духовною основою середньовічної європейської цивілізації стало християнство. Індустріальне суспільство, що прийшло на зміну Середньовіччю, відкрило перед європейськими народами нові можливості, створивши одночасно і нові проблеми.

Питання для підсумкового повторення

   1. Що загального і які найбільш істотні відмінності: а) формаційного і стадіально-цивілізаційного підходів до історії, б) локально-цивілізаційногоі стадіально-цивілізаційного?
   2. Вкажіть найбільш істотні ознаки поняття "цивілізація".
   3. Зіставте західний і східний тини цивілізацій. У чому полягають основні відмінності? Чим їх можна пояснити?
   4. Покажіть зв'язок духовних цінностей (включаючи філософські погляди) древніх цивілізацій із соціально-економічним устроєм їхнього життя, політичним устроєм.
   5. До якого з зазначених типів суспільства - аграрного, традиційного, архаїчного, індустріального - можна віднести середньовічну цивілізацію Європи? Поясніть свій вибір.
   6. Які зміни вжитті суспільства прокладали шлях індустріальній цивілізації? Чим вони були викликані?
   7. Охарактеризуйте основні напрямки розвитку суспільної думки в індустріальну епоху.