СВІТ МІСТА

   Саме в містах зріли сили, що згубили середньовічну цивілізацію. На відміну від міста античності, що складало єдине ціле з округою, місто Середньовіччя замкнуте у собі. Йому однаково далекі як світ села, так і світ феодального замка. Воно жило своїм, несхожим на інших життям.
   Власне кажучи, середньовічне місто - це держава в мініатюрі. У ньому змішувалися представники всіх станів. Велику частину його населення складали ремісники, нащадки селян. Жили в ньому також представники знаті і духівництва. Але усі вони здобували нову роль - городян. Звичайно, і усередині міста йшла гостра боротьба: знаті проти купецтва, багатих проти бідних. Однак варто було виникнути зовнішній небезпеці, усі миттєво згуртовувалися і виступали єдиним фронтом. Специфічне становище міст у середньовічному суспільстві визначалося насамперед тим, що вони виникли як центри торгівлі і ремесла. Це визначало особливі умови життя в них і формування нових цінностей.
   Уявлення про свободу і рівноправність формувалося в багатовіковій боротьбі за самоврядування - комуні. Саме тут витоки парламентського правління майбутнього.
   Середньовіччю було властиве об'єднання людей у різні корпорації (чернечі і лицарські ордени, селянські громади, таємні громади тощо), тому що протистояти небезпекам того світу поодинці було майже неможливо. У місті роль таких корпорацій грали насамперед цехи - об'єднання ремісників за професіями. Це були організації, що регулювали процес виробництва, карали за недоброякісну продукцію й одночасно захищали своїх членів від зазіхання феодалів.
   Однак роль цехів була набагато ширшою. Як і лицарські ордени, вони започаткували себе від військових союзів древніх германців. У раннє Середньовіччя члени цеху були зв'язані спільною участю в релігійно-магічних обрядах і називали один одного братами (згадайте звичаї варварської дружини).
   Цехові правила регламентували всі сторони життя до дрібних подробиць. Крім питань виробництва, сюди входили вказівки про порядок водохрещення, проведення весіль, види одягу, турботу про жебраків і навіть перелік заборонених лайок із указівкою розмірів штрафу за кожну з них. І навіть після смерті ремісника цех продовжував піклуватися про його вдову і дітей, строго дотримуючись встановлених прав спадкування.
   Саме в цеховому середовищі виробляється принципово нове ставлення до праці. Ремісник розглядав працю як джерело не тільки існування, але і морального задоволення. Створюючи яскравий, неповторний виріб, майстер одночасно стверджувався в думці про власну значимість і неповторність.
   Таким чином, у містах народжувалася незвичайна для Середньовіччя думка, що людина не тільки чистина якогось співтовариства, але й індивідуальність, цінна не знатністю чи святістю, а своїм талантом, що виявляється в повсякденній праці, і знаннями.
   Нарешті, виникає принципово нове уявлення про працю як про заслугу перед Богом. Не вписувалася в християнську схему і праця купців. Адже вони трудилися в ім'я багатства, у той час як Христос закликав не збирати ні срібла, ні золота, але піклуватися продуті.
   Велика частина населення міста жила активним життям, у зв'язку з чим змінювалося і уявлення про час. Городини, на відміну від селян, усвідомлювали, що час рухається не по колу, а по прямій, причому досить швидко.
   Отже, місто в середньовічному суспільстві протистоїть усім: феодалам, що прагнуть поживиться за його рахунок; церкві, якщо вона втручається в його внутрішні справи. Воно виросло із села, але із селянами в нього склалися своєрідні відносини. З одного боку, міста часто виступали стосовно них як визволителі. Болонья (Італія) у 1257 р. викупила в сеньйорів 6 тис. селян. Повітря міста "робило людину вільною". З іншого боку, селяни з їхньою затурканістю і консерватизмом були далекі городянам. Міста самі експлуатували села, що належали їм. Міські ремісники боролися проти сільських. А коли селяни тікали в місто, щоб стати вільними, їх нерідко зустрічали словами: "Ледарі, забирайтеся орати!"
   І все ж Середньовіччя важко, але приймало світ міст. Один з батьків церкви Хома Аквінський - стверджував, що торгівля має в собі щось потворне, ганебне, брудне і взагалі те, що, за церковним вченням, більшість ремісників і купців потраплять у пекло - їхня праця не бажана Богу. Представники знаті заявляли:"На цьому світлі є три види горланів, яких важко змусити замовчати: комуну мужиків, що вважають себе сеньйорами, жінок, що сперечаються, і череду свиней, що хрюкають. Ми глузуємо з другого, нехтуємо третіми, але нехай позбавить Господь від перших".
   Зрозуміло, усе це не означає, що місто було вільне від ідей і традицій Середньовіччя. У центрі його звичайно піднімався готичний собор, який символізував непорушність церкви і створював ілюзію близькості до Бога. Міські колодязі прикрашалися статуєю Роланда (вплив лицарської ідеї). Та й багаті городяни прагнули наслідувати життя феодалів. Міста знаходилися під невсипущим оком королівської влади і церкви.
   І все-таки вільний городянин, що усвідомив свою індивідуальність середньовічної Європи стає носієм інших цінностей, Провісником нового світу.

Основні поняття

   Епоха Середньовіччя. Феодальне суспільство. Васальні відносини. Християнство. Стан.

Терміни

   Релігійний догмат. Теологія. Корпорація.

Питання для самоперевірки

   1. Один з лицарів, учасників першого Хрестового походу, беручи участь на прийомі в імператора Візантії, був обурений тим, що"одна людина може сидіти, тоді як настільки славні воїни зобов'язані стояти". Щоб висловити свій протест, він упіймав момент, коли імператор устав, і сів на його трон. Із цього прикладу зробіть висновок про характер відносин між королями і лицарством на Заході.
   2. яких причин ніде, крім міст, у Середньовіччі не могла виникнути нова система цінностей?
   3. З чим пов'язана поява в XIII ст. механічних годинників на міських ратушах?
   4. Чи могли при феодалізмі існувати демократичні форми правління? Обґрунтуйте свою відповідь.
   5. Володіння владою в Середньовіччя обов'язково сполучалося з володінням власністю. Яка причина цього?
   6. Нерідко церква виступала проти лихварів і сваволі феодалів над селянами. Чи можна сказати, що вона робила це, виходячи з інтересів незаможних?
   7. Яка роль християнства у формуванні менталітету представників різних станів середньовічного суспільства?

Завдання

   1. "Не страшне мені відлучення (від церкви), мене врятує праця". Хто в середньовічному суспільстві міг вимовити такі слова? І в результаті чого виникло подібне уявлення?
   2. В одній з легенд селянин, що намагається після смерті проникнути в царство небесне, зустрічає протидію святих, які заявили, що в раї не місце мужикам. Ідеологію якого стану відбиває легенда?
   3. Розділившись на групи, спробуйте сформулювати точку зору представників різних станів середньовічного суспільства з наступних питань: багатство, ставлення до жінки, праця, війна, віра. Для підготовки до завдання використовуйте додатковий матеріал.