МОНАРХІЯ І ЦЕРКВА В СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

   Говорити про духівництво як про стан феодалів неправомірно. Занадто вже різні люди в нього входили - віл папи римського до останнього сільського священика; від князів церкви, що мали величезні феодальні маєтки, до незаможних пустельників; від негідників і інтриганів до святих. Духівництво не було станом у звичайному розумінні, тому що було відкрите для всіх верств населення. Бувало, що нащадок знатного роду ставав простим ченцем, а виходець із селян досягав кардинальського звання. Що ж поєднувала цих людей? Тільки одне - усі вони входили в могутню організацію, яка контролювала все, пов'язане з ідеологією Середньовіччя, - християнством. Саме про нього ми і поговоримо спеціально, але спочатку звернемося ще до одного важливого моменту - ролі у цьому суспільстві королівської влади.
   Королі, звичайно, теж були феодалами і лицарями. Однак умови Середньовіччя ставили їх в особливе становище. По-перше, феодальна роздробленість. Ось тут обрати по класу часто були для королів не підтримкою, а ворогами. Яка вже тут підтримка, коли на докір короля: "Хто тебе зробив графом?!" - перекірливий підданий відповідає: "А вас, ваша величність, хто зробив королем?!" З курсу історії вам відомо, що королі за допомогою міст боролися зі знаттю і опікували їх як центри торгівлі і ремесла. Таким чином, міра городян у "доброго короля" аж ніяк не наївна.
   Із селянами складніше. Як відомо, король усе-таки був феодалом. Однак у Франції, наприклад, ініціаторами скасування кріпосного права були саме королі: Людовик Святий, наприклад, звільняв селян цілими селами, за що ті платили йому щирою любов'ю. Коли пронеслася чутка, що в Хрестовому поході король потрапив у полон, усе селянство півдня піднялося, щоб йти йому на допомогу.
   Крім того, вважалося, що країна і весь народ (а не одні феодали) вручені королю Богом, і це припускало серйозне ставлення до своїх обов'язків.
   Залишаючись по суті феодальною, королівська влада піднімалася над корисливими класовими інтересами, забезпечуючи рівновагу і стабільність усього суспільства.
   Що стосується церкви, те незалежно від того, засуджуємо ми чи виправдуємо цю організацію, уявити собі Середньовіччя без неї неможливо. І для того, щоб цілком усвідомити її значення, постараємося зрозуміти, чим було християнство для того часу.