ДВА ПОГЛЯДИ НА СВІТОВУ ІСТОРІЮ

   Поряд з конкретно історичним знанням, що відтворює різні сторони життя наших предків, велике значення тих висновків, що робляться на основі узагальнення цих знань. Деякі дослідники намагаються думкою охопити весь світовий історичний процес, знайти загальну спрямованість розвитку людства (згадайте, що таке історичний процес).
   Існують різні підходи до аналізу світової історії. Кожний з них дає свою соціальну картину світу. Зупинимося на двох принципово різних позиціях.
   Одні дослідники представляють розвиток людства як рух у деякому загальному напрямку з проходженням певних періодів - стадій. Такий підхід одержав назву лінійно-стадіального. Серед його творців і прихильників - багато філософів-просвітителів, К. Марксі його послідовники, американські соціологи XX ст. У. Ростоу, Тоффлер тощо. Однак, розділяючи ідею прогресу і вбачаючи в історії людства ряд послідовно змінюючих один одного стадій розвитку, ці дослідники розходяться в поглядах з багатьох інших важливих питань: що є джерелом соціальних змін? У якій формі здійснюється перехід на новий ступінь? Яка роль духовних цінностей у житті суспільства? З урахуванням цього в рамках даного напрямку виділяють формаційну модель суспільного розвитку і стадіально-цивілізаційну.
   Інші дослідники вбачають в історії людства існування певних, досить замкнутих спільностей, - цивілізацій, що підкоряються власній логіці розвитку від зародження до розпаду, тобто в межах свого історичного циклу. Такий підхід називають циклічним чи локально-цивілізаційним. У його розробку особливо значний внесок внесли вже згаданий нами А. Тойнбі, а також російський історик XIX ст. М. Данилевський, за походженням українець.
   Розглянемо детальніше кожний з цих підходів.