НАРОД – СУБ'ЄКТ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ

   Слово "народ" має кілька значень, у даному випадку ми позначаємо ним усі верстви населення, які беруть участь у вирішенні завдань суспільного розвитку.
   Положення про роль народу як суб'єкта історичного процесу вчені трактують по-різному. У марксистській традиції прийнято вважати, що народні маси, до яких відносяться, в першу чергу, трудящі, є найбільш значним суб'єктом історичного процесу, творцем історії, її вирішальною силою. Роль народних мас найбільш яскраво виявляється:
   - у діяльності зі створення матеріальних цінностей, у розвитку продуктивних сил;
   - у діяльності, спрямованій на створення культурних цінностей;
   - у різних сферах суспільно-політичного життя, зокрема в боротьбі за ствердження і практичну реалізацію невідчужуваних прав людини, за поліпшення життя людей;
   - у діяльності щодо захисту своєї Вітчизни;
   - у діяльності, спрямованій на встановлення і закріплення добросусідських відносин між народами, на зміцнення загального миру на планеті, у боротьбі за утвердження загальнолюдських цінностей. Частина дослідників інакше підходять до характеристики ролі народних мас як суб'єктів історичного процесу, ставлять в основу склад соціальних сил, що прагнуть до удосконалення суспільних відносин. Вони вважають, що поняття "народ" має неоднакове значення у різні історичні епохи, що формула "народ-творець історії" означає широку спільність, яка з'єднує тільки ті верстви і класи, що зацікавлені в поступальному розвитку суспільства. За допомогою поняття "народ", на їхню думку, відокремлюються прогресивні сили суспільства від реакційних. Народ - це насамперед трудящі, вони завжди складають його основну масу. Разом з тим, поняття "народ" охоплює і ті верстви, які, не будучи трудящими, на даному ступені історичного розвитку виражають інтереси поступального руху. Як приклад, наводять звичайно буржуазію, яка у ХУІІ-ХІХ ст. очолювала антифеодальні революції.
   У деяких філософських працях підкреслюється відмінність між поняттями "народ" і "маса". Так, російський філософ М.О. Бердяєв писав: "Маса" юрба є "воно", а не "ми". "Ми" припускає існування "я" і "ти". У масі, у юрбі "я" надягає маску, нав'язану йому цією масою і її несвідомими інстинктами й емоціями ". Він відзначав: " Маси живуть переважно інтересами економіки, і це позначається фатальним чином на всій культурі, яка робиться непотрібною розкішшю".
   За висловом іспанського філософа X. Ортеги-і-Гассета, масою є безліч людей без особливих достоїнств.
   Німецький філософ К. Ясперс підкреслював, що масу варто відрізняти від народу. Народ структурований, усвідомлює себе в життєвих засадах, у своєму мисленні, традиціях. Маса, навпаки, не структурована, не має самосвідомості, вона позбавлена яких-небудь відмітних властивостей, традицій, ґрунту, вона порожня. "Люди в масі, - писав К. Ясперс,- легко можуть утратити розум, віддатися запаморочливій можливості стати просто іншими, піти за ловцем щурів, який скине їх у пекельні безодні. Можуть скластися такі умови, у яких безглузді маси будуть взаємодіяти з тиранами, що маніпулюють ними".
   Отже, погляди мислителів на роль народу в історії істотно розрізняються (Згадайте, що ви довідалися про роль народу з курсу історії. Подумайте, яка з наведених точок зору точніше відбиває роль народних мас в історії. Можливо, у вас склалася своя особлива точка зору з цього питання? Як ви могли б її обґрунтувати? Наведіть приклади, коли дії вплинули на хід події).
   Для нормальної життєдіяльності народу важлива і наявність особливих верств, яких називають елітою. Це порівняно невелике число осіб, які займають провідне становище в політичному, економічному, культурному житті суспільства, найбільш кваліфіковані фахівці. Передбачається, що ці люди мають інтелектуальну і моральну перевагу над масами, найвище почуття відповідальності. Чи завжди так буває? На думку ряду філософів, еліти відіграють особливу роль в управлінні суспільством, у розвитку культури (Подумайте, якими якостями повинні володіти люди, що керують різними сферами життя суспільства: економічною, політичною, військовою тощо).
   Багато хто з тих, хто вважає вирішальною силою в історії народні маси, визнають разом з тим і велику роль політичних і культурних еліт.