"СВОБОДА Є ПІЗНАНА НЕОБХІДНІСТЬ" Ці слова належать німецькому філософу Гегелю. Що ж стоїть за цією формулою, що стала майже афоризмом? Усе у світі підпорядковано силам, які діють незаперечно, неминуче. Ці сили підкоряють собі і діяльність людини. Якщо ця необхідність не осмислена, не усвідомлена людиною, вона є її рабом, якщо ж вона пізнана, то людина набуває "здатність приймати рішення зі знанням справи". У цьому і виражається її свобода волі. Але що ж це за сили, яка природа необхідності? На це питання даються різні відповіді. Одні вбачають тут Божий промисел. Ним визначено усе. У чому ж полягає тоді свобода людини? її немає. "Передбачення і всемогутність Божа діаметрально протилежні нашій свободі. Усі будуть змушені прийняти і неминучий наслідок: нічого ми не робимо за своєю волею, а усе відбувається за необхідністю. Таким чином, ми нічого не робимо за волею, але усе залежить від передбачення Божого",- стверджував релігійний реформатор Лютер. Таку позицію відстоюють прихильники абсолютного приречення. На противагу цьому погляду інші релігійні діячі припускають таке трактування співвідношення божественного приречення і волі людини: "Бог задумав Всесвіт так, щоб все творіння мало б великий дар - свободу. Свобода насамперед означає можливість вибору між добром і злом, причому вибору, даного самостійно, на основі власного рішення. Звичайно, Бог в одну мить може знищити зло і смерть. Але при цьому Він одночасно позбавив би світ і свободи. Світ сам повинен повернутися до Бога, оскільки сам від Нього відійшов". Поняття " необхідність" може мати й інший зміст. Необхідність, вважають ряд філософів, існує в природі і суспільстві у вигляді об'єктивних, тобто незалежних від свідомості людини, законів. Інакше кажучи, необхідність є вираженням закономірного, об'єктивно обумовленого ходу розвитку подій. Прихильники цієї позиції, на відміну від фаталістів, звичайно, не вважають, що усе у світі, особливо в суспільному житті, жорстко Й однозначно визначено, вони не заперечують наявність випадків. Але загальна закономірна лінія розвитку, що відхиляється випадками в ту чи іншу сторону, усе рівно проб'є собі дорогу. Звернемося до прикладів. Відомо, що в сейсмонебезпечних зонах періодично відбуваються землетруси. Люди, що не знають цієї обставини або ігнорують її, зводячи свої житла в цій місцевості, можуть стати жертвами небезпечної стихії. У тому ж випадку, коли цей факт буде врахований при будівництві, наприклад, сейсмостійких будинків, імовірність ризику різко зменшиться. В узагальненому вигляді представлену позицію можна виразити словами Ф. Енгельса: "Не в уявлюваній незалежності від законів природи полягає свобода, а в пізнанні цих законів і в заснованій на цьому знанні можливості планомірно змушувати закони природи діяти для певних цілей.
|