МЕНТАЛІТЕТ ЛЮДИНИ

   Розповідь про духовний світ була би неповною без розгляду проблеми менталітету.
   Що таке менталітет людини? Поняття це відносно нове, і далеко не у всіх словниках ви знайдете його визначення. Походить воно від французького слова, що відповідає українським словам "склад розуму", "умонастрій", "душевність". Мають рацію ті фахівці, які говорять, що точного, однозначного перекладу цього терміна поки що немає. Але сам він вживається досить широко. Так, наприклад, говорять про менталітет конкретної людини. Що тут мається на увазі? Не просто сукупність знань, якими вона володіє. Не тільки її природний або вироблений у процесі освіти і самовиховання розум чи інтелект. Не сам світогляд як складна система понять, у яких відбивається різноманіття оточуючого людину світу й усвідомлення нею свого місця в цьому світі. Менталітет - це сукупність усіх підсумків пізнання, оцінка їх на основі попередньої культури і практичної діяльності, національної свідомості, особистого життєвого досвіду. Іншими словами, це погоджування різних думок і цінностей у свідомості індивіда, своєрідний підсумковий сплав, що і визначає духовний світ людини в цілому, її підхід до тих чи інших конкретних практичних справ.
   Вважається, що через індивідуальний процес формування духовного світу людини і неповторності людської особистості менталітет - явище в основному особистісне. хоча говорять і про менталітет того чи іншого соціального прошарку, наприклад, про менталітет ученого, військового, бізнесмена, юриста. У всіх представників даного соціального чи професійного прошарку завдяки їхній практичній діяльності, соціальному статусу (становища, займаного в суспільстві), деякій спільності життєвого шляху, діяльності, якою вони займаються, є чимало загального в складі розуму, в умонастрої, іншими словами - у їх менталітеті.
   Говорять про менталітет тих чи інших народів: так, у літературі широко вживається термін "українська душа", при цьому мається на увазі цілий ряд психічних якостей: відкритість у спілкуванні, довірливість, терпіння, тенденція до спільної трудової діяльності (артіль, громада тощо). Зрозуміло, далеко не кожен представник українського народу має ці якості, але склалася думка, що названі риси є типовими саме для українського народу. Сучасна наука про національні спільноти людей - етнологія робить спроби знайти психологічні риси, риси менталітету різних націй, народностей, інших етнічних груп.

Основні поняття

   Світогляд. Переконання. Менталітет.

Терміни

   Світорозуміння. Світогляд. Геоцентризм. Природоцентризм. Антропоцентризм. Типи світоглядів. Віра.

Питання для самоперевірки

   1. У чому полягає сутність світогляду? Чому світогляд нерідко називають стрижнем духовного світу особистості?
   2. Які типи світогляду виділяє наука? Чим характеризується кожний з них?
   3. Що таке переконання? На якій основі вони формуються?
   4. Що спільного в поняттях "мораль" і "світогляд"? У чому їх відмінність?
   5. У чому полягає значення світогляду для діяльності людини?
   6. Як впливає духовно-теоретична і духовно-практична діяльність на формування світогляду?
   7. Що таке менталітет? У чому полягає Його вплив на погляди і діяльність людини, співтовариства людей?
   8. Чому світогляд є формою духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому?
   9. Чому філософія є теоретичною формою світогляду?

Завдання

   1. На думку О. Швейцера, світогляд повинен відповідати трьом вимогам: бути свідомим ("мислячим"), етичним, ідеалом якого є перетворення дійсності на моральних засадах, оптимістичним.
   Який, на ваш погляд, розгорнутий зміст кожного з цих вимог? Чи розділяєте видумку вченого, чи можете ви переглянути, розширити коло цих вимог? Свою позицію аргументуйте.
   2. Проаналізуйте два зроблених у різний час висловлення видатного російського філософа М.О. Бердяєва (1874-1948).
   Кінець XIX ст.: "Весь світовий шлях буття є складною взаємодією різних ступенів світової ієрархії індивідуальностей, творчості, вростання однієї ієрархії в іншу, особистості в націю, нації в людство, людства в космос, космосу в Бога". Кінець 30-х рр. XX ст.: "Нація, держава, сім'я, зовнішня церковність, громадськість, соціальний колектив, космос - усе уявляється мені вторинним, другорядним, навіть примарним і злим в порівнянні з неповторною індивідуальною долею людської особистості". Як ви думаєте, чому відбулися зміни в поглядах філософа? У якому напрямку змінювалися його погляди? До якого з типів світогляду відноситься перше висловлення? Яка найбільш узагальнююча характеристика другого висловлення?
   3. Проаналізуйте наступний вислів видного німецького соціал-демократа К. Каутского (1854-1938):
   "Завдання науки полягає зовсім не в тім, щоб дати просте зображення того, що є, вірну фотографію дійсності так, щоб кожен нормально організований спостерігач міг одержати ту ж саму картину. Завдання науки, навпаки, полягає в тім, щоб у нескінченній безлічі облич, явищ відшукати загальне, істотне і дати, таким чином, нитку Аріадни, за допомогою якої можна було б орієнтуватися в лабіринті дійсності ".
   Як ви думаєте, чи стосується цей вислів світогляду? Аргументуйте свій висновок.

Короткі висновки до розділу

   1. Духовний (внутрішній) світ особистості зводить воєдино розум, почуття, волю людини, характеризує особистість з позицій її ставлення до навколишньої дійсності, до інших людей, до себе.
   2. Духовна діяльність у різних її видах і формах творить та розвиває культуру особистості і суспільства.
   3. Освоюючи культуру, люди опановують духовними багатствами народу своєї країни і світу.
   Завдяки розумінню і визнанню загальнозначущих національних цінностей, вільному вибору гуманістичних моральних і світоглядних установок діяльність людини стає активною, спрямованою на благо особистості і суспільства. Практична реалізація цих установок залежить від людських зусиль, спрямованих на їх здійснення.

Питання до розділу

   1. Зіставте духовно-теоретичну і духовно-практичну діяльність, покажіть загальну відмінність, розкрийте взаємозв'язок цієї діяльності з освоєнням культури, зі світоглядом людини і її моральними поглядами.
   2. Охарактеризуйте головні моральні категорії. Покажіть, у чому полягає взаємозв'язок ідеалів, цінностей, моральних норм (наведіть приклади).
   3. Філософи стверджують: моральний вибір - це той пункт, де абстрактні вимоги етики і моральна оцінка реальної ситуації відбиваються в прийнятому рішенні, а потім проявляються у вчинку. Чи згодні ви з такою точкою зору? Характеризуючи моральний вибір, постарайтеся спиратися і на приклади з навколишнього життя.
   4. Розкрийте сутність моральної оцінки діяльності. Чи можна працю вважати моральною цінністю? Чому звертання до моральних орієнтирів діяльності особливо істотне в ситуації корінних суспільних змін? Чому в ці періоди найбільш небезпечні прояви ненависті, нечесності й особливо цінні доброта, дружелюбність, чесність, совісність, милосердя?
   5. Охарактеризуйте сутність і типологію світогляду. Як світогляд впливає
   6. Який зміст вкладає наука в поняття "менталітет"? Чи є зв'язок між моральними орієнтирами, світоглядом і менталітетом?
   7. Сформулюйте загальну характеристику духовного світу особистості, розкрийте його вплив на діяльність людини і суспільства (наведіть приклади).