ДУХОВНИЙ РЕГУЛЯТОР ЖИТТЯ

   Ви вже знаєте, що, будучи істотою суспільною, людина не може не підкорятися певним правилам. Це необхідна умова виживання людського роду, цілісності суспільства, стійкості його розвитку. У той же час правила, норми покликані захищати інтереси і достоїнства окремої людини. Серед таких норм найважливішими є норми моралі. Мораль - це система норм, правил, які регулюють спілкування і поведінку людей для забезпечення єдності суспільних та особистих інтересів.
   Хто ж установлює моральні норми? На це питання даються різні відповіді. Авторитетною є позиція тих, хто вбачає їх джерело в діяльності і заповідях засновників світових релігій - великих учителів людства: Конфуція, Будди, Мойсея, Ісуса Христа.
   Христос учив: "...В усьому, як хочете, щоб з вами гарно поводилися люди, так поводьтесь і ви з ними". Так, у далекій давнині був закладений фундамент головної загальнолюдської нормативної моральної вимоги, яку потім назвали "золотим правилом моральності". Воно говорить: "Поводься стосовно інших так, як ти б хотів, щоб інші поводились із тобою".
   Відповідно до іншої точки зору, норми і правила моралі формуються природно-історичним шляхом, на основі масової життєвої практики, відшліфовуються в різних життєвих ситуаціях, поступово перетворюючись у моральні закони суспільства.
   Виходячи з досвіду, народ керувався моральними заборонами і вимогами: не убивати, не красти, допомагати в біді, говорити правду, виконувати обіцянки. У всі часи засуджувалися жадібність, боягузтво, обман, лицемірство, жорстокість, заздрість. Завжди схвалювалися свобода, любов, чесність, великодушність, доброта, працьовитість, скромність, вірність, милосердя.
   Моральні установки особистості досліджувалися найбільшими філософами. Один з них - Еммануїл Кант - сформулював категоричний імператив моралі, наслідування якого дуже важливе для реалізації моральних орієнтирів діяльності. Категоричний імператив - це безумовна примусова вимога (веління), що не допускає заперечень, обов'язкова для всіх людей, незалежно від їх походження, становища, обставин.
   Як же Кант характеризує категоричний імператив? Наведемо одне з формулювань, обміркуйте його, обговоріть, порівняйте з "золотим правилом". Існує, стверджував Кант, один категоричний імператив: "Поводься завжди відповідно до такої максими (максима - вищий принцип, правило, яке ти в той же час можеш вважати за закон)". Категоричний імператив як і "золоте правило", стверджує особисту відповідальність Людини за свої діяння, учить не робити іншому того, чого не бажаєш собі. Отже, ці положення, як і моральність у цілому, за своєю природою гуманістичні, тому що "інший" виступає як друг. Говорячи про значення "золотого правила" і кантівського імператива, сучасний учений К. Попер писав, що "жодна інша думка не зробила такого могутнього впливу на моральний розвиток людства".