СОЦІАЛЬНЕ І ГУМАНІТАРНЕ ЗНАННЯ

   Соціальне пізнання здійснюється групою наук, які називають суспільними (економічна теорія, соціологія, політологія, правознавство тощо). Іноді їх відносять до гуманітарних наук, ставлячи знак рівності між назвами "суспільні" і "гуманітарні". Наприклад: "Гуманітарні науки - суспільні науки, історія, філософія, філологія й інші, не природничі і не технічні". З цього визначення можна зробити висновок, що знання про суспільство (соціальне знання) і є знання гуманітарне. Однак існує більш вузьке розуміння гуманітарного знання як знання про гуманістично-особистісне у людині. При такому розумінні суспільні науки гуманітарні тією мірою, у якій вони розглядають суб'єктивний фактор суспільного розвитку - людини як особистості, як носія індивідуальних якостей.
   Суспільні науки прагнуть виявити об'єктивні закони, що виражають істотні, загальні і необхідні зв'язки явищі процесів. Соціальне знання як продукт цих наук - це насамперед знання про відносно стійкі і систематично відтворені відносини між народами, класами, соціально демографічними і професійними групами тощо. Наприклад, економічна теорія розкриває стійкий зв'язок, з одного боку, між співвідношенням на ринку попиту та пропозиції, а з іншого боку ціною товару; соціологія виявляє повторювані істотні зв'язки демографічних процесів із соціально-економічним розвитком; політологія виявляє закономірні зв'язки політики з інтересами класів, націй і інших суб'єктів суспільно-політичного життя тощо, оскільки соціальні закони, на відміну від законів природи, здійснюються через діяльність людей а вона здійснюється в різних умовах. Соціальні закони діють як тенденція, а не як постійні величини.
   Соціальне знання має й інші особливості, що породжені специфікою соціального пізнання (про це мова йшла вище).
   Якщо представник суспільних наук - історик, соціолог, філософ - звертається до фактів, законів, залежностей суспільно-історичного процесу, результатом його досліджень є соціальне знання. Якщо ж він розглядає світ людини, цілі і мотиви діяльності, його духовні цінності, особистісне сприйняття світу, його науковим результатом виступає гуманітарне знання. Коли історик враховує суспільні тенденції в поступальному розвитку людства, він функціонує як суспільствознавець, а коли він вивчає індивідуально-особистісні фактори, він діє як гуманітарій. Таким чином, соціальне і гуманітарне знання взаємопроникаючі. Немає суспільства без людини. Але немає і людини без суспільства. Безлюдна історія виглядала б дивною. Але без вивчення закономірних процесів, без пояснення історичного розвитку вона не була би наукою. Філософія відноситься до гуманітарного знання остільки, оскільки звернена до духовного світу людини.
   Гуманітарій розглядає дійсність у колі цілей, мотивів, орієнтації людини. Його завдання - зрозуміти її помисли, спонукання, наміри. Розуміння - одна з особливостей гуманітарного знання. Звертаючись до текстів листів і публічних виступів, щоденників і програмних заяв, художніх творів і критичних рецензій, філософських творів і публіцистичних статей, гуманітарій прагне зрозуміти зміст, який вклав у них автор. Це можливо, лише розглядаючи текст у контексті того середовища, у якому жив його творець, у прив'язанні до його життєвого світу.
   Розуміння тексту не може бути настільки строгим, як пояснення об'єктивних соціальних зв'язків. Навпаки, можливі тлумачення тексту, що не є необхідними, єдино правильними, безсумнівними, але які мають право на існування. Тим більше що п'єси Шекспіра сьогоднішнім глядачем наповнюються іншим змістом, ніж той, котрий сприймали сучасники драматурга. Тому гуманітарне знання не має точності природничих і технічних наук, що активно використовує математичні викладення.
   Можливість надання текстам різних змістів, значна кількість випадкових відносин, неможливість зведення знання до однозначних, усіма визнаних визначень не знецінюють гуманітарне знання. Навпаки, таке знання, звернене до внутрішнього світу людини, здатне впливати на неї, одухотворяти, перетворювати її моральні, ідейні, світоглядні орієнтири, сприяти розвитку в людині всіх її людських якостей.
   Суспільні науки, що дають соціальне і гуманітарне знання, допомагають людині осмислити саму себе, знайти "людський вимір" природних і соціальних процесів. Вони сприяють формуванню способу мислення і дії людини, яка знає суспільство і розуміє інших людей, що вміють жити в сучасному світі з його різноманіттям культур і способів життя, що переборює власний егоїзм, що усвідомлює наслідки своєї діяльності.

Основні поняття

   Соціальне пізнання. Конкретно історичний підхід. Соціальний факт.

Терміни

   Інтерпретація соціального факту. Суспільні науки. Гуманітарні науки.

Питання для самоперевірки

   1. Чим пізнання суспільства відрізняється від пізнання природи?
   2. Чим пояснюються труднощі соціального пізнання?
   3. Які можливості в соціальному пізнанні відкриває конкретно-історичний підхід?
   4. Що таке соціальний факт? Як відбувається інтерпретація соціального факту?
   5. Як здійснюється оцінка соціального факту?
   6. Чим соціальне і гуманітарне знання відрізняється від природничонаукового?

Завдання

   1. Учені часто повторюють вислів: "Абстрактної істини немає, істина завжди конкретна". Як ви його розумієте? Яке судження можна вважати істинним: "Найбільш ефективна армія, заснована на загальному військовому обов'язку" чи "Найбільш ефективна професійна армія"?
   2. Серед вчених-суспільствознавців існують різні точки зору на можливості соціального пізнання. Одна полягає в тому, що наука покликана як можна більш точно описувати факти, а інтерпретувати їх вона не може, тому що пояснення й оцінка завжди довільні.
   Інша виходить з того, що опис факту не може бути точним, тому що ніколи не можуть бути зібрані повні дані, а також тому, що різні дослідники виділяють істотними неоднакові ознаки події, тому усе залежить від інтерпретації факту. Третя полягає в тому, що дослідник може наближатися до істини шляхом сумлінного вивчення фактів у їхньому зв'язку й обґрунтованому їхньому поясненні, але повинен утримуватися від оцінки, оскільки вона спотворює істинну картину події.
   Чи згодні ви з яким-небудь з цих суджень? Наведіть аргументи "за" і "проти" окремих суджень і проілюструйте на прикладах.
   3. Сформулюйте питання, на які потрібно відповісти, щоб реалізувати конкретно-історичний підхід при вивченні реформи 1861 р. у Російській імперії.
   4. Чи можете ви погодитися з твердженням: "Монархія зіграла в суспільному розвитку негативну роль"? Аргументуйте свою відповідь.