Підручники онлайн
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ (Юрій М.Ф.) arrow ТАМ, ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НАУКА
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


ТАМ, ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НАУКА

ТАМ, ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НАУКА

   Ще одним наслідком існування позанаукового знання є поява час від часу таких напрямів, які одержали узагальнене найменування пара наука (від лат. para - після, при, білянаукове знання). На відміну від здорового глузду, що незмінно прагне до ясності, однозначності, рецептурності (роби так, і не роби так), пара наука грішить туманністю і загадковістю даних, якими вона оперує. Як часто доводиться читати або чути про деякі загадкові, непояснені явища (непізнані об'єкти, фантастичні випадки зцілення невиліковно хворих, відкинутих медичною наукою і практикою тощо). Немає сумніву, далеко не всі таємниці природи, суспільства, самої людини відкриті, ніхто не візьметься стверджувати, що наука проникла в найбільш далекі куточки світобудови. Через обмеженість можливостей науки відповісти на усі, без винятку, питання завжди існує деякий недосліджений простір, проникнути в який прагне людина. Займає цей простір паранаука, нерідко використовуючи свідчення, що не підтверджуються в експерименті, не вписуються в прийняті теорії чи просто суперечні загальноприйнятим і перевіреним практикою науковим знанням.
   Ми зовсім не вважаємо, що усе, що сьогодні наука пояснити не може,- це сфера паранауки. Звичайно, можливі прориви на окремих ділянках пізнання, що обганяють розвиток теорій. Існують достовірні факти, що не вписуються в сформовані наукові системи. Але це не означає, що несумлінне використання таких фактів надає право на заперечення їхньої наукової цінності. Підхід до таких питань повинен бути продуманим і об'єктивним.
   Паранаука відрізняється претензією на універсальність: часто знайдені ліки чи метод лікування, далекі від традиційної медицини, прихильники паранауки поспішають оголосити універсальним засобом від усіх хвороб. Нерідко паранаука, претендуючи на винятковість, використовує псевдонаукову термінологію. Наприклад, твердження: "Людина народжується зі сферичним біополем" містить більше питань, ніж інформації. Що таке сферичне біополе? Хто і як визначив його сферичність? На яку відстань воно поширюється? Якщо геометрично людина не крапка, то чи значить це, що на різних ділянках тіла біополе має різну товщину, щоб залишатися сферою? Але паранаука не прагне до відповідей на ці нескінченні питання, вона безапеляційно використовує подібну формулу, пояснюючи з її допомогою причини хвороб чи інші проблеми людини.
   Для паранауки характерні також завищені претензії на увагу до себе (це виглядає приблизно так: "Я запропонував нові ліки від усіх хвороб, але фармацевтам пояснювати цього не буду, оскільки вони ще не доросли. Організуйте мені доповідь перед президією Академії наук чи виступ по телебаченню на всю країну, інакше я слова не скажу"). Будь-які пропозиції провести додаткові експертизи чи перевірки сприймаються як образа і недовіра. При цьому паранаука нерідко демонструє нетерпимість до науки традиційної, апелює не до професіоналів, а до мас, преси тощо.
   Закінчуючи розмову про паранауку, відзначимо, що, хоча вона іноді і сприяє висуванню нових наукових проблем, для неї характерні відхід від конкретних пояснень, прагнення обійти ті факти, що не відповідають чи суперечать використовуваним нею методам.

Основні поняття

   Міфологія. Народна мудрість. Здоровий глузд. Паранаука. Художній образ.

Терміни

   Ритуал. Есхатологія.

Питання для самоперевірки

   1. У чому виявляється різноманіття шляхів пізнання світу людиною?
   2. Які шляхи пізнання світу, крім наукового пізнання, існують? Що їх поєднує? Чим вони розрізняються?
   3. Чи можна стверджувати, що ненаукове пізнання веде людину до істини? Відповідь аргументуйте.
   4. Чим відрізняється результат пізнання засобами мистецтва від інших результатів пізнавальної діяльності людини?

Завдання

   1. На прикладі одного з біографічних міфів визначите, які події в житті людини вважалися особливо значимими в Древній Греції.
   2. Пригадайте характерні для народних казок звороти мови, обов'язкові сюжетні ходи. Яке значення цих засобів для формування способу мислення? Відповідь аргументуйте.
   3. Яка практична діяльність чи життєві ситуації народили наступні прислів'я і приказки? Продовжіть їхній ряд, підібравши свої приклади.
   - Людину впізнаєш, коли з нею пуд солі з'їси.
   - Домашня копійка краще заїжджого карбованця.
   4. Як би ви визначили своє ставлення до паранауки: чи має право на існування така форма знання? Чи можна довіряти відомостям, що виходять за рамки прийнятого в науці (наприклад, чи згодні ви з тим, що таємниче явище полтергейст - факт, що не вписується в сучасні наукові уявлення через недосконалість останніх)? Свою відповідь аргументуйте.

 
< Попередня   Наступна >