НАУКОВЕ МИСЛЕННЯ І СУЧАСНА ЛЮДИНА

   Кожний з нас, будучи навіть дуже далеким від професійної наукової діяльності, постійно користується плодами науки, що втілилися в масі сучасних речей. Але наука входить у наше життя не тільки через ці "двері" масового виробництва, технічних новинок, побутового комфорту тощо.
   Наукові уявлення про устрій світу, про місце і роль людини в ньому (наукова картина світу) у тому чи іншому ступені проникають у свідомість кожної окремої людини; вироблені наукою принципи і підходи до осмислення дійсності стають орієнтирами й у нашому повсякденному житті.
   Приблизно з XVII ст., у міру розвитку індустріального суспільства, усе більш зміцнювався авторитет науки і принципів наукового мислення, поступово витісняючи або послабляючи вплив альтернативних картин світу, у тому числі і релігійних, і інших способів пізнання (містицизму, астрології).
   Однак в останні десятиліття в ряді країн Заходу, а порівняно недавно й у нас ситуація стала мінятися. Багато дослідників відзначають посилення впливу ненаукових знань, усе більше число людей розділяють релігійні уявлення про світ. У зв'язку з цим говорять навіть про два типи людей. Пері ний тип орієнтований на науку. Представникам цього типу властива активність, внутрішня незалежність, відкритість назустріч новим ідеям і новому досвіду, готовність гнучко пристосовуватися до змін у роботі і житті, практицизм, терпимість до інших людей з їхньою своєрідністю. Вони відкриті для дискусій, скептично ставляться до авторитетів, сприймають зміни у світі як в основному еволюційні, прагнуть до об'єктивності в оцінці результатів діяльності.
   Мисленню іншого типу особистості, орієнтованого на ненаукові картини світу, властива установка на практичну користь, інтерес, на таємниче і чудесне. Ці люди, як правило, не шукають доказів отриманих результатів і не зацікавлені в їхній перевірці. Пріоритет віддається чуттєво-конкретній, а не абстрактно-теоретичній формі знання. Визнається право і можливість робити "відкриття" для всіх бажаючих, а не тільки для наукової еліти. Головною опорою служать віра, думки, авторитет (спробуйте співвіднести з викладеним свої власні установки, зробіть необхідні висновки).
   Але чому ж зростає вплив альтернативних науковим поглядів і установок? Пояснення тут даються різні. Деякі вважають" що в XX ст. наука показала своє безсилля у вирішенні ряду важливих для людства проблем, більш того, стала джерелом багатьох нових утруднень, ведучи західну цивілізацію до неминучого заходу і загибелі. Є і така точка зору: людство, подібне до маятника, постійно переходить з фази переваги раціонального мислення і науки у фазу занепаду раціоналізму і посилення тяги до віри й одкровення. Так, перший розквіт освіти припадає на епоху класичної Греції VI ст. до н.е., коли греки зробили перехід від міфологічного до раціонального мислення. До кінця періоду правління Перикла маятник відхилився в зворотну сторону: центральне місце зайняли всілякі культи, магічне лікування, астрологічні прогнози. Видно, і сучасне людство вступило в завершальну фазу розквіту раціоналізму, початок який було покладено епохою Просвітництва. Але, може, усе простіше? Можливо, цивілізація вже нагромадила певну "утому" відтяжного щоденного тягаря вибору і відповідальності? Можливо, краще строга зумовленість астрологічної долі, ніж ця свобода, що не несе ні ясності, ні впевненості? А як вважаєте ви?

Основні поняття

Наукове пізнання. Методи наукового пізнання. Наукова теорія. Наукова революція. Науковий закон.

Терміни

Емпіричне пізнання. Теоретичне пізнання. Уявний експеримент. Наукове моделювання.

Питання для самоперевірки

   1. Які особливості наукового пізнання?
   2. Що містить у собі теоретичне знання?
   3. Чи науковий закон відрізняється, приміром, від юридичного закону?
   4. Яку роль відіграє гіпотеза в науковому пізнанні?
   5. Які основні способи і методи наукового пізнання?
   6. У чому сила і слабість наукового експерименту?
   7. Що таке моделювання в науковому пізнанні і для чого воно використовується?

Завдання

 1. Існують два протилежних погляди на співвідношення науки і релігії:
   а) наука і релігія непримиренні, успіхи науки підривають релігійний світогляд;
   б) релігія і наука можуть суміщатися у світогляді особистості як два незалежні початий, що відносяться до різних сфер духовного світу.
   Яка точка зору вам здається більш переконливою? Свою відповідь обґрунтуйте.
   2. Як ви думаєте, чи можна вважати науковими наступні уявлення, поділювані багатьма:
   електричний струм тече по проводах так само, як вода по трубах, тільки швидше;
   простір - це величезний контейнер, у якому з'явилися колись час і матерія, час тече всюди однаково і ні від чого не залежить;
   наука - джерело істини, але періодично встановлюється, що добуті нею знання помилкові, і тоді відбувається наукова революція, що відкриває дорогу істині? Свою відповідь аргументуйте.
   3. Зіставте й оцініть два вислови. "Наука, як філософія і релігія, містить у собі цінності, надії, цілі й інтереси, відображаючи тим самим культуру, людські почуття й прагнення з тією же повнотою і насиченістю, як і інші плоди людського духу".
   "Наука, на відміну від релігії з її моральними заповідями, нейтральна в ціннісному відношенні. Вона трактує тільки те, які речі, і не бере участі у з'ясуванні того, які вони повинні бути, а тим більше як повинні діяти люди ".
   4. Л. Пастер стверджував: "Наука повинна бути найбільш піднесеним утіленням батьківщини, тому що з усіх народів першим буде завжди той, котрий випередить інші в сфері думки і розумової діяльності". Чи підтверджується це твердження ходом історії?