БАЧУ, ЧУЮ, СПРИЙМАЮ ДОТИКОМ

   Як же людина пізнає навколишній світ? Для цього необхідна насамперед нормальна робота органів чуттів, завдяки яким вона одержує важливу інформацію про зовнішній світ, а також про стан власного організму.
   З курсу біології ви знаєте, що органи чуттів виникли і розвивалися в процесі тривалої еволюції і нерозривно зв'язані з діяльністю головного мозку. П'ять основних чуттів - смак, дотик, зір, слух і нюх — були описані ще давньогрецьким філософом Аристотелем більше 2 тисяч років тому, але і донині продовжується їхнє вивчення, аналіз механізмів дії.
   Так, дослідникам відомо, що найбільший обсяг інформації дають зір і дотик, а потім слух, смак, нюх. Деякі учені вважають, що сьогодні можна говорити про чуття, невідомі Аристотелю. Наприклад, про чуття рівноваги, завдяки якому тіло орієнтоване щодо сили ваги. Виділяють і так звані допоміжні чуття, які поряд з основними створюють наше світовідчування.
   Великою чутливістю володіє шкіра. Вона відчуває як могутні звукові хвилі, так і найменші зміщення включно до сотої частки міліметра. Не випадково її нерідко порівнюють з гігантським вухом.
   Деякі дослідники пояснюють чуттєве задоволення, яке молоді люди одержують від рок-концертів, частково тим, що могутні звукові хвилі впливають на шкіру майже як океанський прибій, однак при цьому є ризик зіпсувати собі слух. 10 мільйонів нюхових кліток носа дозволяють людині розрізняти не менш 4 тисяч запахів. При цьому професіоналу в парфумерній промисловості під силу виділити більш 10 тисяч запахів. Чудо з чудес - наше око. Воно здатне розрізняти кілька мільйонів градацій інтенсивності світла і відтінків кольору.
   Людині, як правило, не вистачає тієї гостроти чи специфічності чуттів, які притаманні тваринам (наприклад, гримучі змії мають особливий "тепловий зір", ще дозволяє їм сприймати інфрачервоні промені). У той же час людські почуття відрізняються розмаїтістю, багатосторонністю.
   Сучасна наука стверджує, що корі головного мозку для підтримки нормальної діяльності необхідний безупинний потік інформації, що надходить через органи чуттів.
   Вихідним елементом чуттєвого пізнання є відчуття, що виникають у результаті безпосереднього впливу реальності на органи чуттів. Який би предмет людина не спостерігала, вона охоплює насамперед його зовнішні, доступні органам чуттів ознаки: запах, форму, колір, твердість.
   Будь-який предмет має безліч різноманітних властивостей, але в нашій свідомості вони складаються в стійкий цілісний образ предмета. Виникає сприйняття предмета. Звернемося до найпростішого прикладу. Уявімо собі, що ми перегортаємо книгу. Органи чуттів дозволять нам побачити її обсяг, формат, колір, друковані знаки, відчути шорсткість обкладинки і глянець сторінок. Але вся ця гама відчуттів з'єднується в нашій свідомості в єдиний образ книги, тобто предмета, що ми безпосередньо сприймаємо.
   Таким чином, сприйняття дозволяє виділити предмет з навколишнього світу, відображаючи його форму, величину, положення в просторі. Сприйняття служить також основою формування уявлень. Після припинення впливу предмета на органи почуттів враження не зникає відразу ж. Воно закріплюється і зберігається в пам'яті. Чуттєвий образ предметів і явищ, що зберігається у свідомості без їхнього безпосереднього впливу, називається уявленням. Людина може уявити собі колись бачене і чуте, описати те, що вона сприймала раніше. При цьому якісь деталі, окремі риси предмета можуть бути втрачені при збереженні істотних властивостей, тому такий образ ми називаємо узагальненим.