Підручники онлайн
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ (Юрій М.Ф.) arrow БАГАТСТВО СВІТУ СПІЛКУВАННЯ
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


БАГАТСТВО СВІТУ СПІЛКУВАННЯ

БАГАТСТВО СВІТУ СПІЛКУВАННЯ

   Отже, погодившись, що в процесі спілкування беруть участь рівноцінні і рівноправні суб'єкти, розглянемо різноманіття видів спілкування залежно від відмінності цих суб'єктів. Суб'єктом можуть виступати окремі люди, групи, співтовариства, людство в цілому. Суб'єкти, що беруть участь у спілкуванні, можна розділити на реально існуючі, ілюзорні й існуючі в уяві.
   Перший вид спілкування - спілкування між реальними суб'єктами (наприклад, між двома людьми). Дотепер переважно про цей різновид спілкування і йшла мова. Сюди включається спілкування, пов'язане з практичною діяльністю в процесі праці, у спільних зусиллях щодо створення умов збереження життя людства, у різноманітних проявах суспільної практики (війни, революції, рухи - про це мова йтиме нижче). Реальним є і духовне спілкування: як безпосередній духовний контакт у дружнім спілкуванні, так і опосередкований - переписування, своєрідний "обмін живими голосами", Інтернет.
   Спілкування реальних суб'єктів може проходити й у формі обряду чи гри. Про гру мова йшла, а учасники обрядів грають деякі узагальнені ролі - щасливий воїн, наречений, молодший член сім'ї тощо. Причому ролі ці заздалегідь визначені, а спілкування протікає через ритуальні дії з використанням символів, масок тощо (згадайте супутників бога Діоніса в дні свят у його честь у Древній Греції).
   Різновидом спілкування між реальними суб'єктами є представницьке спілкування. Його учасники виявляють себе як виразники деяких групових переваг, інтересів. Найбільш типовий приклад - переговори між дипломатами. У їхньому спілкуванні особистісні позиції, смаки, симпатії відходять на другий план перед завданням пошуку взаєморозуміння високих договірних сторін.
   Другим різновидом спілкування є спілкування реального суб'єкта з ілюзорним партнером, якому ніби присвоюються невластиві йому риси суб'єкта спілкування. Найбільш типовий приклад - спілкування з твариною, що розглядається не як об'єкт пізнання, розведення, полювання тощо, а як партнер, здатний зрозуміти, поспівчувати, відповісти. Це Капітанка, Біле Ікло тощо. Кожний з вас зможе доповнити цей перелік.
   З дитинства приносить людина здатність спілкуватися з неживими предметами як з живими істотами - Котигорошком, Козою-Дерезою, Сплячою Красунею тощо. Спілкування з цими партнерами задовольняє потребу людини в розширенні сфери свого спілкування, в "олюдненні" навколишнього його предметного середовища.
   Третім різновидом спілкування є спілкування реального суб'єкта з уявлюваним партнером. Насамперед воно виявляється у внутрішньому діалозі, так би мовити, у "самоспілкуванні". Це не тільки внутрішній голос, який розмовляє з нами, дозволяючи щось усвідомити, зрозуміти, осмислити, але і діалог з образом іншої людини. Цими "перекладами" просякнуті твори М. Гоголя, Т. Шевченка.
   Особливим типом уявлюваного партнера по спілкуванню є художник, творець творів мистецтва. Художня інформація не повідомляється, не посилається автором, вона народжується в процесі активного сприйняття, у спільній творчості художника і глядача, читача, слухача. Якщо такої спільної творчості не виникає, виходить, не відбувається і спілкування з мистецтвом, процес обмежується комунікацією("бачив - не вражає..."). М. Гегель писав: "Хоча художній твір і утворює узгоджуючий у собі і завершений світ, усе-таки він як дійсний, відособлений об'єкт існує не для себе, а для нас, для публіки, яка споглядає художній твір і насолоджується ним". Тому будь-який твір мистецтва є діалогом з кожною людиною.
   Своєрідне спілкування з уявлюваним суб'єктом відбувається під час заклинань, ритуальних дій. Це внутрішній діалог, у ході якого передбачається спілкування з божеством, ідолом тощо, як істотою, здатною чути, розуміти, реагувати. їй сповіщають таємні сподівання, помисли, переживання з розрахунком на співчуття, допомогу, заступництво.
   Нарешті, четвертим видом спілкування є спілкування уявлюваних партнерів - художніх персонажів. Оскільки художній образ за своєю природою є не що інше, як модель суб'єкта (якщо припустимий такий вислів стосовно до твору художника), то художній твір завжди є системою образів, взаємодіючих між собою, а відносини персонажів - не що інше, як спілкування. Особливо явно це виявляється в сценічному мистецтві, де п'єса завжди, - зображення процесу спілкування.
   Мистецтво в будь-якому вигляді допомагає людям пізнавати сутність людського спілкування через проникнення у внутрішній світ персонажів. Ми вчимося розуміти вчинки, слова, стани героїв різних епох, темпераментів, віків. Мистецтво не тільки нескінченно поглиблює наше розуміння реального спілкування, але і розширює його сферу, збагачуючи наш досвід, допомагаючи орієнтуватися в різноманітному світі спілкування.
   Справді, доводиться погодитися, що спілкування - цілий світ, багатий і різноманітний. Його пізнання безмежне, можливості невичерпні, воно абсолютно необхідне людині, щоб бути людиною.

 
< Попередня   Наступна >