За зразком "рембо"

   Константинов Андрей. Журналист: Роман. - СПб.: Фолио-Пресс, 1996. - 512 с.
   Як свідчить анотація, Андрій Константинов - відомий петербурзький журналіст. У романі зроблено все можливе, аби дати читачеві відчути достовірність описаних подій. На це "працює" і репортажна манера оповіді, і співпадіння художнього хронотопу з реальним часом і простором написання твору, проставленим у його кінці.
   Перед нами взірець пригодницької літератури. Частина перша роману, названа "Палестинець", витримана як військово-політичний, друга частина, названа власне "Журналіст" - як авантюрно-кримінальний детективи.
   Про професійну діяльність журналіста тут ще не йдеться. Але твір цікавий тим, що розкриває процес збагачення життєвим досвідом і прихід у журналістику талановитої людини без базової освіти. А такі випадки є типовими в практиці сучасних ОМІ. Такий шлях проходить Андрій Обнорський - спочатку студент-практикант, а потім і випускник східного факультету Ленінградського університету, що працює перекладачем з арабської мови в радянських загонах військових спеціалістів на Близькому Сході. Тут набуває він той досвід і проходить шлях, що приводить його в журналістику.
   Константинов Андрей. Журналист-2: Роман. - СПб.: Фолио-Пресс, 1996. - 496 с.
   Цей твір є продовженням роману "Журналіст" і розповідає про подальшу долю Андрія Обнорського, який став відомим журналістом і працює над кримінальною тематикою. Саме його обирає злодій в законі Барон, аби перед смертю повідомити велику й небезпечну таємницю.
   Андрій Обнорський розпочинає своє журналістське розслідування і несподівано виявляє, що за ним полює мало не весь кримінальний Петербург, залучивши до цього високопоставлених корумпованих чинів з МВС.
   Роман добре відображає небезпеку, з якою пов'язана журналістська діяльність, адже кожен автор, навіть працюючи в безневинній культурній тематиці, може в певний момент стати володарем таємної інформації, а відтак перетворитися на об'єкт переслідування.
   Поруч з цим роман дає відчуття великих можливостей, які створює для журналіста його професія, можливостей захищати свою позицію, боротися за справедливість, за примноження добра в світі.
   При створенні обох романів "Журналіст" продуктивно використано схему американського кіносеріалу "Рембо" з властивими його жанровій природі елементами, до числа яких належать супергерой, його карколомні пригоди, патріотичне протистояння героя і мафії, бурхливі еротичні сцени.
   Псує роман натуралістичне відтворення мовлення персонажів, включно з російськими матюками. Обидва твори, як і їх першовзірець "Рембо", належать не до мистецтва, а до маскультури - занадто очевидними є пропагандистська сутність образу головного героя, гіперболічними його богатирські властивості, казкова неймовірність його пригод, заданість сюжетних поворотів.