Українська преса на чужині. Заокеанська преса

   Поза межами України по першій світовій війні зріст української преси йде в першу чергу за океаном. Деякі органи тут продовжують виходити з минулих часів. Згадати тут такі як "Свобода", що від 1920 р. появляється вже як щоденна газета тиражем у 16.500 примірників; "Народна Воля" (тричі на тиждень); "Америка". Народжуються нові органи, переважно газетного типу. Так, 1923 р. почав виходити тижневий орган поступового, демократичного напрямку як орган Товариства "Оборона України" під назвою "Українська Громада". Пізніш виходить під проводом д-ра М. Мандрики орган соціалістично-революційного напрямку під назвою "Правда і Воля", що з газетного типу переходить потім на журнал. У Детройті виходить орган поступово-демократичний під назвою "Пора", а потім "Нова Пора" (пізніш "Нова Громадська Пора" під проводом Н. Григоріїва). Далі — орган націоналістичної думки "Новий Шлях" (Саскатун, Канада), "Націоналіст" (Нью-Йорк) і його продовження — "Україна"; так само "Україна" в Буенос-Айресі, там же — "Наш Клич", "Січовий Клич" та інші. Органами, що відбивали думки і національно-політичне становище гетьманського руху, були "Наш Стяг" (під проводом О. Шаповала), "Січ" (Чікаго), "Український Робітник" (Торонто). В Бразилії при ближчій участі А. Коршнівського виходить "Зоря" поступово-демократичного напрямку, що пізніш перетворюється в журнал.
   Врешті, зазначимо й органи комуністично-совєтофільського напрямку, такі як "Щоденні Українські Вісті", "Українські Робітничі Вісті" (Вінніпег); "Фермерське життя" (Вінніпег).
   Виходить також кілька газет церковно-релігійного характеру. Пізніше робляться спроби видавати журнали. Одним із перших треба згадати ілюстрований загальноосвітній місячник під назвою "Заморський Вістник". Видає його з 1920 р. "Робітнича Книгарська і Видавнича Спілка" в Торонто за редакцією П. Крата. Незважаючи на добре ведення як освітнього органу, що приносив багату і різноманітну лектуру, зміг він протриматися лише рік і припинив своє існування через брак фондів.
   Після того з'являється декілька журнальчиків популярно-літературно-громадського характеру: "Воля України", "Нова Україна", "Рання Зоря" в Нью-Йорку. Всі вони мали короткий вік.
   Більш поважного характеру набирає ілюстрований місячник, присвячений культурним і економічним справам українців в Едмонтоні (Канада) під назвою "Західні Вісти", що 1928 р. виходять за редакцією Я. Крета. Тоді ж появляється журнал, присвячений для робітничої самоосвіти під назвою "Світло" (1928—1929; Нью-Йорк). Там же (Нью-Йорк) виходить "Вістник ОДВУ" як центральний орган Організації Державного Визволення України націоналістичного напрямку (1923—1933 pp.). У Вінніпегу виходить комуністичний журнал "Робітниця" та того ж напрямку журнал для молоді "Молодий Світ".
   В 1920-1921 pp. в Нью-Йорку виходить місячник для справ промислу, торгівлі і просвіти, що його видає "Січовий Базар" під назвою "Базар" (1934). У Пітсбургу — "Жіночий Світ" (1933-1934), а у Саскатуні з 1918 р. орган "Студентського Кружка" при Інституті ім. П. Могили під назвою "Каменярі". Органом української молоді був також місячник організації "Мазепинці". Виходив він латинкою під назвою "Мазепинець" в Чикаго (1931—1932).
   З органів церковно-релігійного змісту були такі часописи: "Сіяч" — Ураїнської Автокефальної Православної Церкви в ЗДА, що почав виходити в Чикаго з 1921 p., та "Віра та Знання", часопис євангельського християнства (Торонто, 1923—1924 pp.) Та найширше, здається, розвинулися тут органи гумору і сатири. Крім "Молота11, що виходив у Нью Йорку в 1919—1924 pp., треба згадати ще такі часописи як двотижневик "Оса" (Чікаго, 1918-1921), "Батіг" (Чікаго, 1921), "Перець" (Нью-Йорк, 1924), "Пугач" (Нью-Йорк, 1925), "Сміх і Правда", що заступив "Молот", та "Око", що почав виходити у Нью-Йорку 1939 р.