1.4. Додаткові питання, що вивчає кримінологія

   Основні елементи предмета кримінології не вичерпують усього її змісту. Щоб повніше, глибше й ефективніше вирішувати завдання, що стоять перед кримінологією, вона вивчає і проблеми, що безпосередньо не входять до її предмета. Це питання є дискусійним у зв'язку з тим, що до цих проблем мають певне відношення інші юридичні та неюридичні науки. Крім основних елементів предмета науки, кримінологія також вивчає додаткові питання.
   Жертва злочину-це особа або спільнота людей, яким прямо чи опосередковано нанесена будь-яка шкода від злочинного посягання.
   Для означення цього аспекту в науковій літературі виник термін "віктимологія" - вчення про жертву злочину. У кримінологічних дослідженнях до недавнього часу основна увага приділялася особі злочинця. Однак потерпілий взаємодіє із злочинцем, а тому ця проблема становить неабиякий інтерес для кримінологів.
   Супутні щодо злочинності негативні соціальні явища, які в кримінології називають "фоновими" - це сукупність аморальних проявів, які суперечать загальноприйнятим нормам поведінки й органічно взаємопов'язані зі злочинністю, оскільки детермінують одне одного та тягнуть за собою соціальну деградацію особи (а зрештою - і всього суспільства).
   Кримінологія не може не брати їх до уваги, оскільки їхній уплив на злочинність значний. Крім цього, запобігання злочинам є найефективнішим, якщо воно починається на стадії ранньої профілактики, тобто в процесі дозлочинної асоціальної поведінки.
   Суїцидальна поведінка (самогубство) - це навмисне заздалегідь обдумане позбавлення себе життя, один із видів насильницької смерті.
   Деякі вчені виступають проти включення цього питання до предмета кримінології5, проте є й протилежні думки. На наш погляд, ця проблема має міждисциплінарний характер, вона стосується психіатрії, психології, кримінального права, але має і кримінологічний аспект.
   Прогнозування злочинності — це процес отримання, обробки й аналізу інформації з метою визначення майбутнього стану злочинності чи ймовірності вчинення конкретного злочину.
   Планування заходів протидії злочинності - це цілеспрямований процес розробки плану, в якому на основі цілей і завдань боротьби зі злочинністю визначаються шляхи та засоби їх вирішення, нормативне, інформаційне, методичне забезпечення на визначений період часу.
   Застосування дієвих заходів боротьби зі злочинністю неможливе без відповідного прогнозування, а також планування цього процесу. Тож ця проблематика має бути залучена і до предмета кримінології.
   Кримінально-правова статистика - це заснована на загальних принципах і змісті юридичних наук система положень та прийомів загальної теорії статистики, що застосовується при вивченні кількісно-якісного аспекту злочинності й пов'язаних з нею явищ і заходів соціального контролю за нею.
   Кримінально-правова статистика допомагає правоохоронним органам правильно організувати свою роботу щодо боротьби зі злочинністю.
   Методика вивчення злочинності - це сукупність наукових методів (способів і засобів наукового пізнання), застосовуваних для збору, опрацювання, аналізу чи інтерпретації кримінологічно-значимої інформації. При проведенні кримінологічних досліджень використовують прийоми (способи) інших наук - соціологічні, статистичні, математичні, психологічні, - пристосовуючи їх до проблеми, що вивчається.