"Робітнича газета"

   З 30. ІІІ за редакцією В. Винниченка почала виходити у Києві друга щоденна газета. Був це орган ЦК Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) під назвою "Робітнича Газета". Ставила вона своїм завданням організаційну працю серед українського робітництва та політичне осведомления його. Звертаючи увагу на становище недержавних народів під Росією, остерігала їх словами: "Недержавні народи повинні з великою опаскою підходити до представників пануючого народу й до їх "великих слів великої сили". Закликала газета "розрубати ті пута, які сковували їх довгими віками..."
   "Треба, — казала вона, — прямо глянути у вічі, треба запам'ятати, що росіяни, починаючи з деяких крайніх соціалістів і кінчаючи хисткими кадетами, — всі вони одним духом на нас дихають і ніколи не погодяться на тому, щоб недержавні народи самі собі вирішили свою долю". А тому, на думку "Робітничої Газети", перед українським робітництвом і народом у цілому стоїть завдання "самому, своїми силами... визволитися від національного гніту". Спиняючись на розбіжності політичних світоглядів між угрупованнями та між політичними партіями, "Робітнича Газета" формулює1 тактику в боротьбі за спільну національну мету такими словами: "Нарізно йти, разом бити".
   Так поставлені завдання відбилися на цілому змісті газети. Сторінки її якнайяскравіше віддзеркалюють характер часу. Дають огляди визвольного руху на місцях. Містять популярні статті на теми громадсько-політичного та культурно-освітнього характеру. Свідчать вони про ступінь підготовки ширших мас в цю добу до національно-творчого життя. Крім популярних статей на теми самовизначення, Установчої Ради, автономії тощо мусили з'явитися тут статті ще й на такі теми, як наприклад, "Яка нам потрібна мова для освіти?" і подібне.
   Зверталося тут увагу також на справу організації професійного руху та на огляди робітничого руху в інших країнах.
   І, врешті, голос у справі організації українського війська. Було їй присвячено кілька статей та уваг, серед яких у першу чергу треба згадати голос самого редактора В. Винниченка та полковника С. Долинського, який дав спеціальну статтю про військовий вишкіл і творення військових кадрів.