"Ruthenische Revue"

   У квітні 1901 р. за редакцією молодого журналіста Сембратовича почав у Відні виходити часопис німецькою мовою під модерною в той час назвою "Strahlen". Виходив тричі на місяць. Присвячений був українським справам в Австрії та Росії. Проіснував щось з півроку. Натомість також у Відні Р. Сембратович почав видавати інформативний двотижневик під назвою "Ruthenische Revue".
   Найбільше уваги в цьому часописі присвячено було польському пануванню на українських землях та забороні українства 1876 р. під Росією. Тут же переклади творів українських письменників, їх характеристика тощо. Часопис зацікавив чужинців. Передруки з нього почали з'являтися в чужинецькій пресі (німецькій, французькій, італійській, іспанській, шведській, норвезькій, ба, навіть часом в японській).
   З відгуків досить згадати хоч би такі імена: Г. Брандес, Ж. Жорес, Момзен, Бернстерне Бернсон та інших. Б. Бернсон, між іншим, писав: "З усіх починів сучасного життя Ваш почин видається мені найграндіознішим. Піднести до рівня свідомого культурного народу 30 мільйонів українців, збудити їх від вікового гніту — це повинно одушев-ляти! З того часу, як мене це почуття захопило, до появи "Ruthenische Revue" я нічого не знав про це, моє життя стало багатшим, моя віра в людство посилилась. Я уважно слідкую за Вашим словом. Воно таке свіже, нове, справедливе і різке, — це захоплює".
   В р. 1904 "Ruthenische Revue" провело анкету в зв'язку з указом 1876 p.. Відгукнулися згаданий Б. Бернсон, проф. Кембріджського університету О. Броунінґ, шведський посол до парламенту А. Гедін, проф. А. Леруа-Болиє, соціолог Ф. Опенгаймер, Ф. Герц, І. Гижйо і багато інших.