Підручники онлайн
Головна arrow Журналістика arrow Історія української преси (А.П.Животко) arrow Українська преса поза українськими землями в Росії
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


Українська преса поза українськими землями в Росії

Українська преса поза українськими землями в Росії

   З початком 1906 р. появляється українська преса і поза українськими землями в Росії — в Москві і Петербурзі. Першими з її органів були журнали "Зоря" і "Вільна Україна". "Зоря" почала виходити у Москві наприкінці березня 1906 р. Був це тижневий журнал, що виходив за редакцією адвоката І. Опокова з гаслом: "Українці! Єднайтеся у братерській згоді!" Крім творів красного письменства часопис під проводом Кримського почав практичний курс для вивчення українського слова. Тут же, на його сторінках, давалися ілюстрації. Були це фотографії образів таких малярів як С. Васильківський, М. Маковський, М. Гармашів та інших. Всього появилося вісім чисел у чотирьох зшитках.
   У лютому того ж року в Петербурзі почав виходити місячник "Вільна Україна" — літературний, політичний і науковий журнал за редакцією А. Шабленка.
   Перші числа принесли твори Лесі Українки ("Одне слово"), X. Алчевської, М. Чернявського, М. Вдовиченка, А. Шабленка, оповідання І. Личка та інших. Із статей К. Не-я (К. Арабажин) "Дещо про націоналізм і соціалізм", І. Стешенка "Український національно-громадський рух і 1906 р.", Л. Бича "Революція й органи самоуправи"; далі стаття П. Смутка (П. Стебницького) "Краєва автономія України". Стаття ця викликала деяку полеміку з російськими соціал-демократами і відповідь їм М. П. (Порша) — "Краєва автономія України в світлі "соціал-демократичної критики", що була опублікована в ч. 4 "Вільної України". З третього числа журнал прийняв виразний напрямок українських соціал-демократів. Склад редакції та співробітників змінився, при чому редакція устами М. Порша знімала з себе відповідальність за першу книжку та особливо за статтю П. Смутка про автономію України.
   Довго протриматися журналу не пощастило. По конфіскаті чч. З та 5—6 редакція примушена була припинити видання, звернувшись до читачів на сторінках "Громадської Думки" з таким характеристичним для часу повідомленням: "Редакція місячника "Вільна Україна" сповіщає своїх передплатників і читачів, що дякуючи тяжким репресіям "ліберального" міністерства п. Столи піна проти вільного, незалежного слова друкарського, вона не має можливості випускати в світ у свій час чергових чисел журналу. Книжка "Вільна Україна" за май—юнь "в свій час" була сконфіскована. Редакція місячника сподівається при першій умові озватися з своїм словом до читачів".
   Сподівання не здійснилися. А тим часом вже в березні того ж 1907 р. в Петербурзі почала виходити газета, присвячена інтересам міського і сільського робітництва під назвою "Наша Дума". Був це орган Петербурзької організації Української соціал-демократичної робітничої партії, що почав виходити за редакцією Д. Донцова. Два числа, що появилися, присвячені були справам 2-ї Державної Думи. Виступив він із критикою праці Думи, захищаючи інтереси робітництва ("Бюджет в Думі", "Безробіття" тощо), давав фейлетони на думські теми та перебіг засідань. Утриматися цьому часопису так само не пощастило. По виході другого числа 25.III. 1907 р. газету було владою заборонено.
   Трохи довше протрималася "Рідна Справа" (думські вісті). Почала вона виходити в Петербурзі з 12.IV. 1907 р. двічі на тиждень. Був це орган української фракції 2-ї Думи (українські громади — ради кал-демократичного напрямку), видання якого популяризував був між послами студент-медик, пізніш відомий журналіст В. Піснячевський. На фактичного редактора запрошено В. Доманицького, а офіційним видавцем-редактором став посол С. Нечитайло.
   "Наша газета, — писалося туг, — буде тим телеграфічним дротом, що з'єднуватиме український народ з його депутатами для спільної праці і боротьби за землю і волю".
   Співробітниками були члени 1-ї і 2-ї Думи та дехто з петербурзької колонії. Подавано тут перебіг думських засідань, промови послів та статті і фейлетони на актуальні теми. Тут між іншим була опублікована серія фейлетонів П. Смутка (Стебницького), що потім вийшли відомою книжкою під назвою "Під стелями Думи".
   Зустрінуто було "Рідну справу" прихильно, особливо на українських землях. Серед селянства мала успіх, чому чимало прислужилася добра мова і популярний виклад.
   На початку червня (З.УІ. 1907 р.) розв'язано було Думу. Мусила припинити своє існування і "Рідна Справа". Останнє 12 число вийшло 12.УІ. 1907 р. з останнім словом до читачів, в якому редакція висловлювала надію знову появитися, коли збереться 3-тя Дума. Сподівання не здійснилися. Політичні умови, що запанували з приходом 3-ї Думи, тому не сприяли.

 
< Попередня   Наступна >