"Громада", її завдання. Перехід "Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки

   Рівночасно старанням М. Драгоманова, при безпосередній підтримці київської та одеської громад, приступлено в Женеві до видання збірника під назвою "Громада", що поставила своїм завданням: "1) описувати життя українських людей в Росії й Австро-Угорщині, теперішнє і минувше, а найбільше життя чорноробів, селян, в яких уся сила України...; 2) передавати українським громадам здобутки всесвітньої науки й праці громадської; і 3) списувати подібне українському життю, життя найближчих до українців сусідів найподібніших їм долею"...
   Вийшло п'ять книжок цього збірника. Опубліковано було в них низку програмових, публіцистичних та інформативних праць. В першу чергу з них звертає увагу "Переднє слово до "Громади". Дає воно критичний огляд становища українського народу та засади його визвольних змагань. З інших праць: М. Драгоманов "Україна і центри", "Шевченко, українофіли й соціалізм" та "Народні школи в Україні", його ж низка інформаційно-публіцистичних статей, що визначаються гострою критикою умов, в яких перебував український народ. Тут же праці Хв. Вовка, В. Навроцького та інших.
   По четвертій книжці стає "Громада" періодичним виданням (двомісячником) за редакцією М. Драгоманова, М. Павлика та С. Подолинського. Головним ініціатором переходу "Громади" на періодичне видання був С. Подолинський. Син поміщика на Чернігівщині, був він учнем українського економіста М. Зібера. Опинившись за кордоном, став він близько до М. Драгоманова і "Громади". Бере на себе фінансування і перевід збірника на періодичне видання. Таким чином на початку 1881 р. появилося перше число "Громади", вже як журналу з програмою, підписаною М. Драгомановим, М. Павликом і С. Подолинським. Обіймала вона справи політичні, господарські та освітні. В справах політичних ставилося змагання за самостійність для вільної спілки на всіх українських землях; в господарських зверталася увага на розвиток кооперації; в освіті — позитивна наука в питаннях природничих і господарських.
   Розвинутися цьому журналу не пощастило. Появилося тільки два числа. З опублікованих тут праць звертає на себе увагу стаття М. Драгоманова під заголовком "Мужицькі бунти й письменні бунтарі". Принесла вона чимало гострої критики російських революціонерів за їх централізм і соціалістичне неуцтво, що викликало вибух гніву з боку їх представників.
   Та не лише серед російських революційних кіл викликала "Громада" гнів. Солідаризувалися з ними і найреакційніші російські кола на чолі з "Киевлянином" і його патроном Київським генерал-губернатором Чертковим.
   Завзяту боротьбу почато було "Киевлянином" з кінцем 1880 р. З переходом на періодичне видання — виступи "Киевлянина" скеровано також персонально і проти С. Подолинського. На його сторінках почали з'являтися відверті заклики до батьків Подолинського.
   Акція мала успіх для "Киевлянина" й інших. С. Подолинський опинився в тяжкому матеріальному становищі, а разом із тим відбилося це і на його моральному стані. Відбилося це і на його здоров'ї, що привело до передчасної смерті.
   "Громада", як журнал, перестала виходити. Було після того ще видано одну (п'яту) книжку збірника, на якій видання було припинено остаточно...
   Українське ширше суспільство не підтримало цього видання. Засади, які висунула "Громада", не зустріли відгуку, бо ґрунтувалися на соціалістичних ідеях національного визволення, що характеризувалися такими рисами як нерозривність національного і соціального моментів, розуміння українства як національно-політичного руху в противагу виключному, стислому культурництву, радикалізм національної політики і врешті практичне всеукраїнство чи соборність, оперте не на словах, гаслах чи побажаннях, а на ділі.