Російська цензура і заборона передплати "Літературно-Наукового Вісника" на українських землям під Росією

   Впродовж трьох років "Літературно-Науковий Вісник", хоч формально не допущений російською цензурою, і хоч з тяжкою бідою, з перервами і перешкодами, все ж доходив до рук передплатників у Росії. Щойно весною 190 і р. впала на нього формальна і сувора заборона. Сталося це внаслідок акції "москвофілів", які сподівалися в такий спосіб підірвати небажане видання і очистити грунт для розпочатого свого "Сборника Галицко-Руской Матици". Але з цим планом їм не пощастило. Заборона хоч і вдарила по фінансовій стороні журналу і на довші роки підрізала можливості його розвитку, але зусиллям видавництва і редакції осягнуто було того, що його існування могло досить тривко опертися на передплатниках з галицько-українських та буковинських земель, а також з-поза українських земель в Європі й Америці.
   Так було до 1907 р., коли журнал був перенесений до Києва, де цензура зустріла його знову своєю пильною увагою.