Сатирично-гумористичні часописи

   До початків 1860 рр. відносяться також і перші сатирично-гумористичні часописи. Першим з них був рукописний часопис під назвою "Клепайло", який почав видавати А. Вахнянин, пізніш видатний національно-громадський діяч, основник і перший голова Товариства "Просвіта" у Львові. В редакції помагав Осип Савчинський. Виходив часопис до р. 1863. Одночасно, пізніший педагог і редактор львівської "Зорі", О. Партацький почав був видавати свій рукописний сатирично-гумористичний часопис з ілюстраціями Дуткевича.
   Ці два часописи боролися між собою. Тоді як "Клепайло" був наскрізь народним і писаний фонетичним правописом, часопис Партицького виходив етимологічним правописом. Була між ними перестрілка хоч і не загостра.
   Часопис Партицького, що звався "Гомін", був гостріший, часто підпадав конфіскаті семінарського начальства і тому примушений був міняти свою назву то на "Фірман", то на "Жельман".
   Крім внутрішнього семінарського життя, відгукувалися ці часописи і на загальнонаціональні теми. Так наприклад, "Гомін" зачіпав "Вечерниці" А. Голуховського, захоплення молоді "Хатою" і зовнішньою українізацією.
   "У нас Україна... Один вже запустив оселедця. З нас кожний уже цілу "Хату" витвердив напам'ять". Він же приносив чимало дотепних "телеграм" на злобу дня, в яких чимало припадає "Вечерницям", "Клепайлу", "Слову", "Страхопуду" тощо.
   Другий часопис Партицького — "Фірман" — появляється багато ілюстрованим. Серед образків особливу увагу звертає вавилонська вежа української преси. На самому споді — видавець "Основи". На карку у нього видавець "Слова", далі вгору — видавці "Вестника", "Вечерниць", "Дом і Школа". У віддалі— якийсь панок дивиться на цю вежу через лорнетку. Під образом підпис: "Стовп вавилонський на Руси і помішаніє язиков".
   Не позбавлені дотепу й інтересу "Пророчества", подані ніби в церковнослов'янській мові. Торкаються вони тогочасної преси, "Народного Дому" і подібне. Так у книзі ІІІ-ій "Пророчеств" сказано: "Й настанет время, где будет паленіє Руси й где снова прекратятся часописи й где будет временопись єдина, єяжє имя "Вестник", як се й прежде бе"...
   "Жельман", що "виходить, коли му ся хоче", дав вступну статтю піц заголовком "Кто ми і що ми?", в якій пояснює, що значить "Жельман": "Після нас і редактора "Основи", — каже "Жельман", — тілько, що жельман іли жених"...
   Як і попередні сатирично-гумористичні часописи, так і "Жельман" відгукується на загальноукраїнське життя, підкреслює хиби, висміює поодинокі органи тощо.
   Ось, наприклад, "Відозва "Жельмана" до його кореспондентів, в якій звертається з таким закликом: "Понеже від якогось часу появляються в "Вечерницях" лиш самі початки повісток, то ми просимо наших писателів, щоб нам лиш самі кінці повісток надсилали".
   Крім згаданих часописів Вахнянина і Партицького, виходив у Львові ще один рукописний гумористичний часопис під назвою "Відьма". Хто видавав, не відомо.
   Року 1864 у Львові появився і друкований сатирично-гумористичний часопис під назвою "Дуля", "зложена нерадою-громадою". Вийшло тільки одно число. Хто був видавцем і редактором, точно невідомо. Одні вважали В. Шашкевича (О. Огоновський), інші К. Горбаля (О. Барвінський); врешті, "Слово" вважало видавцем А. Коби-лянського, того самого, що виступив проти Б. Дідицького в обороні народної мови. Останнє припущення більш правдоподібне.
   Наостанку 1869 р. вийшло в Коломиї шість чисел сатирично-гумористичного часопису під назвою "Кропило". "Правда" зустріла його такими словами: "Дотепів ми не судимо, а скажемо лиш щодо язика, що сей подабає точнісінько на найкращий конгломерат з царства мінерального".
   Пізніше та ж "Правда" дає і оцінку самого змісту цього часопису: "Нарікають деякі люди, - писала вона, — що виходяче в Коломиї "Кропило" слабенько собі дотепне".
   На ці часи припадає вихід і москвофільського політично-сатиричного журналу під назвою "Страхопуд", перше число якого появилося у Відні 28 березня 1863 р. за редакцією Йосипа Ливчака і виходив він тут аж до 1886 р. Року 1880 відновився у Львові, як письмо сатирично-політичне, а пізніш (1886 р.) — "Сатирическо-по-литическая газета".