Суспільно-національні мотиви в "Основі"

   З метою дати наукове підґрунтя руху українського відродження представники українського науково-літературного світу ще в першій половині XIX ст. почали думати про потребу студій суспільних явищ. Однак виразнішу форму цьому становищу було надано щойно в журналі "Основа".
   В одному з вступів своєї програми редакція зазначила: "З цієї книжки ми, по можливості, будемо старатися слідкувати за ступневим розвитком тих чи інших явищ "южнорусского" життя, підводити ці явища до їх спільних початків і вишукувати таким чином необхідний зв'язок між ними".
   Поставивши таке завдання, "Основа" дала чимало місця як матеріалам в їх первісному вигляді, так працям, що носять в собі спробу пізнання суспільного процесу шляхом розкриття чинників, що впливають на систему взаємо чинності в суспільних скупченнях. Звідси ж і спроба вияснити істоту таких суспільних форм як родина, рід, нація, держава. Ці спроби були в працях Костомарова, Куліша, Лазаревського, П. Чубинського та інших. Зокрема автори спиняються на чинниках, що характеризують національність і впливають на її творення. З цим тісно в'яжеться суспільна типологія, що дає образ різних верств суспільства.
   Тут кілька поглядів, що торкаються загальної характеристики українського селянства в порівнянні з іншими групами та з московським селянством. Погляди й характеристики поодиноких станів, каст тощо, антагонічні мотиви, питомі між пануючими групами й упослідженими. Виразно і яскраво змальовує "Основа" взаємини поміж народами, що їх життя поставило побіч, конкретно: між українським і московським, польським чи жидівським.
   Окреме місце займають в "Основі" думки про становище міста і села в Україні та їх взаємовідношення.
   Все це було першими спробами знайти і дати наукове обґрунтування українському національному руху. Крім оригінальних праць зібрано було тут чимало цінного сирового матеріалу (дописи, перекази тощо), який прислужився праці пізніших часів з тією ж метою.