Концепції походження держави

   Центральним елементом політичної системи виступає держава. В повсякденному житті термін "держава" ототожнюється з країною або суспільством.
   Але в науковій літературі існують два основних значення цього терміна:
   - держава трактується як сукупність державних установ, тобто апарат управління суспільством;
   - як особливий вид політико-правової влади суспільства.
   У політології поширене інше визначення. Держава розуміється як організація політичної влади, яка поширюється на всю територію країни і її населення і володіє для цього спеціальним апаратом управління, видає обов´язкові для всіх постанови і володіє самостійністю при вирішенні внутрішніх і зовнішніх справ.
   Існує декілька концепцій походження держави.
   Теологічна концепція пояснює виникнення держави, а також всі її рішення, діями і санкціями божественної волі. На монарха покладені основні обов´язки з поширення вчення Божого, з покарання ворогів, що творять зло, і зі створення умов для благочестивого життя людей.
   Патріархальна концепція розглядає державу як продукт сім´ї, яка розрослася до розмірів держави, при цьому влада правителя тлумачиться як влада батька в сім´ї, а відносини між підданими і володарями - як сімейні відносини.
   Договірна концепція засновується на тому, що виникненню держави передує природній стан суспільства і людини, який характеризується необмеженою свободою. Тільки, після укладення суспільного договору безмежна свобода була введена в розумні межі шляхом створення держави як організації, покликаної забезпечити баланс різних суспільних інтересів, права і свободи особистості.
   Психологічна концепція виходить з того, що держава існує через наявність у людини психологічних потреб жити в межах організованого суспільства, у відчутті необхідності колективної взаємодії або через схильність більшості до підпорядкування.
   Класова (марксистська) концепція трактує державу класову за походженням (з´являється разом з поділом суспільства на класи) і за суттю (орган класового панування: орган пригнічення одного класу іншим).
   Теорія завоювання (насильства) розглядає походження держави як результат завоювання сильними племенами слабких. Аналогічним чином тлумачиться і походження класової експлуатації. Для підтримки порядку і придушення опору знадобилося створення державних органів і прийняття законів. Подібне тлумачення держави було обгрунтоване австрійським політичним соціологом соціал-дарвиністського напряму А.Гумиловичем.
   Расова концепція спирається на постулат, що існують вищі і нижчі раси, а держава необхідна для забезпечення панування перших над іншими. Сучасні дослідники відкинули цю теорію.
   Органічна концепція проводить аналогію між державою і живим організмом як у структурі, так і в функціях. Всі елементи держави взаємопов´язані і доповнюють один одного. Порушення цієї гармонії призводить до хвороби всього організму і навіть до його смерті. Цей погляд на державу обгрунтував англійський соціолог Т.Спенсер.
   Іригаційна концепція пов´язує походження держави з необхідністю побудови великих зрошувальних систем. Цей підхід використовується для пояснення історії країн Стародавнього Сходу.
   Спортивна концепція, отримавши розвиток у працях іспанського філософа Х.Ортеги-і-Гассета, виводить генезис держави з поширення спорту. Система фізичного виховання в Спарті, на його думку, сприяла виникненню сильної армії і в підсумку - держави. Олімпійські ігри стали фундаментом процесу об´єднання давньогрецьких міст і виникнення держави.
   Як показують дослідження істориків і етнографів, не може існувати тільки одне пояснення щодо виникнення всіх держав. Більшість наведених теорій відображають певні групи факторів, що стали причинами генезису держави. Держава з´являється в результаті розкладу родового ладу, коли влада вождів відособлюється від суспільства.
   На цей процес впливали різноманітні фактори:
   - поява приватної власності і майнової нерівності, а в результаті - і антагоністичних класів;
   - ріст чисельності і збільшення густоти населення;
   - завоювання одних народів іншими;
   - потреба у захисті від зовнішніх ворогів;
   - суспільний поділ праці і виділення управління в особливий вид діяльності;
   - потреба в організації іригаційних робіт (держави Стародавнього Сходу).
   Нарешті, виникнення держави було викликане потребою в судовому арбітражі, що відобразила в собі теорія суспільного договору, хоча сам договір виступає швидше, як гіпотетичний, ніж реальний акт створення держави. Певною мірою досвід середньовічних вічових республік Новгорода і Пскова в Київській русі можна розглядати як ілюстрацію цієї теорії, народ закликав князя з Києва (Володимир, його син Ярослав Мудрий були покликані на князювання у Новгород), укладав з ним договір про його функції. Князь не міг бути ні законодавчим, ні управителем, а уособлював арбітражну функцію: творив суд за законами, що були, і був перш за все військовоначальником.