Без діла слабіє сила.
Без муки нема науки.
Без терпіння нема учіння.
Біда вимучить, але вона й вчить.
Була б охота, а робота знайдеться.
Б´ють — не на лихо учать.
Берись дружно, не буде сутужно.
Без труда нема плода.
Вола в´яжуть мотузками, а людину словами.
Все любить міру.
Всяк розумний по-своєму: один спершу, другий потім.
Вік живи — вік учись.
Всяке діло починай з голови.
Вір своїм очам, а не чужим речам.
Вміння робити на плечах не носити.
Вмить збагнув — вмить забув.
Всякий коваль свого щастя.
Всяка порада тільки до розуму.
Вчитись — що візок пхати вгору.
Вчитись ніколи не пізно.
Гни дерево поки молоде, вчи дитя, поки мале.
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
Гарно того вчити, хто хоче все знати.
Годину полінувавсь і став ледачим на все життя.
Голова без язика, немов черевик без шнурка.
Голова здорова, а в ній полова.
Горбатого могила справить.
Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
Де більше науки, там менше муки.
Доки не впріти, доти не вміти.
Добрий приклад кращий за сто слів.
Дитині треба працювати з того моменту, коли вона навчилась тримати ложку.
Де гра, там і радість.
Добрі діти доброго слова послухаються, а лихі і дрючка не бояться.
Діти, як квіти: полий, то ростимуть.
Дізнавайся світа, поки служать літа.
Дерево і вчитель пізнаються за плодами.
Добре ім´я краще багатства.
Для навчання старості немає.
З терпіння набираються вміння.
Знання не камінь, за плечима не носити.
З ким поведешся, від того й наберешся.
З розумним будеш розумним, а з дурним і сам будеш таким.
Звичка - друга натура.
Знання робить життя красним.
За науку цілуй батька й матір в руку.
Злість — погана порадниця.
Знаєш і вмієш — навчи іншого.
З першого слова видно - розумний чи дурний.
З самого початку думай, який буде кінець.
Знання дорожче за багатство.
І давня наука дає нові плоди.
Краще раз побачити, чим сто разів почути.
Краще догана розумного, чим похвала дурного.
Коли зореш мілко, посієш рідко, то і вродить дідько.
Краще з розумним згубити, ніж із здурнем найти.
Краще на п´ять хвилин раніше, ніж за годину пізніше.
Краще не народитися, ні не вчитися.
Кінець — діло красить.
Книга вчить, як на світі жить.
Коли дитини не навчити в пелюшках, то не навчиш у подушках.
Лінивий і серед ріки просить напитися.
Ліпше раз переписати, ніж десять раз писати.
Людей питай, а свій розум май.
Ледачий в день до школи плачучи йде.
Легше рано лягати спати, ніж рано вставати.
Маленька праця краща за велике безділля.
Майстер, що за все хапається, втрачає майстерність.
Матимеш терпіння — дочекаєшся, коли море вгамується.
Мудрий той, хто думає, як зробити.
Мудрий дев´ять разів подумає, перш ніж сказати.
Мудрим ніхто не родився, а навчився.
Мудрий не все скаже, шо знає.
Найбільша сила — терпіння.
Наука не веде до бука.
Наука - срібло, практика - золото.
Наука не пиво, в рот не ввіллєш.
Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.
Не всяк той вчений, хто читати вміє.
Не знаєш броду - не лізь у воду.
Не замочивши ніг, риби не зловиш.
Не кажи "гоп", поки не перескочиш.
Не краса красить, а розум.
Не намучишся — не научишся.
Нема науки без муки.
Найкращий контроль — власна совість.
Надто багато знай, та й ще питай.
Не шукай правди в других, коли в тебе її немає.
На дурнів не вчаться.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Науки не носять за плечима.
Навдогад тільки постоли плетуть.
Навчай інших і сам навчишся.
На те і голова, щоб в ній розум був.
Не збирай сину худоби, збери йому розум.
Не всякий, хто читає, в читанні силу має.
Не на користь книжку читав, коли вершки тільки хапав.
Не роби нікому того, що тобі не мило.
Не почавши, не кінчиш.
Не перо пише, а розум.
Не сокира теше, а чоловік.
Не лінуйся рано вставати і з молоду багато знати.
Не все, що написано, чогось варто.
На те коня кують, щоб не спотикався.
Не кажи не вмію, а кажи навчусь.
На довгім віку всього доведеться.
Оце тобі, тату, за твою науку: сядь собі у припічку, колиши онука.
Освічений дикун в сто раз страшніший за неосвіченого.
Око бачить далеко, а розум ще дальше.
Посієш вчасно, то і родить рясно.
Птаха пізнають по пір´ю, а людину по справах.
Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер.
Приклад кращий за правило.
Перед тим, як карати, полічи до ста.
Праця — душа всього життя.
Пригоди учать згоди.
Потрібно учитися, завжди пригодиться.
Ранні пташки воду п´ють, а пізні - сльози ллють.
Роби добро і не дивись для кого.
Розум - скарб на тисячу поколінь.
Розумний не соромиться і молодшого питає.
Розум за гроші не купиш.
Розумний батько сина спитати не соромиться.
Розум за морем не купиш, коли його дома нема.
Робиш один раз, а залишиться навіки.
Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина.
Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.
Спершу треба розсудити, а тоді робити.
Спитаєш — сором на годину, не спитаєш — можна на все життя.
Спочатку аз та буки, а потім будуть науки.
Світ розуму вчить.
Сила добре, а розум — краще.
Сказаного не повернеш, загубленого не знайдеш.
Скільки голів, стільки й умів.
Сміливість від знань виросте.
Се не на рік, а на цілий вік.
Свій розум май і людей питай.
Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
Сім раз відмір, а один відріж.
Слово не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Слова — полова, а праця — диво.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а якуздовж ляже, тоді вже його трудно вчити.
Треба розумом надточити, де руки не візьмуть.
Той дає раду, хто знає правду.
Умій сказати, умій і змовчати.
Учитель — це на три світа: теперішній, минулий, майбутній.
Учи сина, як годуєш, бо тоді вже не навчиш, як тебе годуватиме.
У підлітка розум і серце часто не владу.
Учись - на старість буде як знахідка.
Учений іде, а неуч слідом спотикається.
Хто на зроблене озирається, той рідко помиляється.
Хто відкидає мале, той не знайде великого.
Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.
Хто рано встає, тому Бог дає.
Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
Хто думає, той і розум має.
Хто знання має, той і мур зламає.
Хто шукає, той знайде.
Хто не раз був битий, той уміє жити.
Хто сам не горить, той інших не запалить.
Хто спішить, той людей смішить.
Хитрощами довго не проживеш.
Хто людей питає, той розум має.
Хто каже правду, той не грішить.
Хто добре учиться, той добре робити буде.
Хто багато зробив, той і багато знає.
Хто хоче знати, тому треба менше спати.
Хто що вміє, тим і діє.
Чого Івась не навчився, того Іван не знатиме.
Чув дзвін, та не знає, де він.
Чим більше науки, тим довші руки.
Чесна праця — наше багатство.
Чого в молодості навчишся, на старість як знайдеш.
Чим дальше в ліс, тим більше дров.
Читати — друзів шукати.
Шануй учителя, як родителя.
Шануй батька й матір.
Що в молодості не здобудеш, то в зрілості не знайдеш.
Що голова, то й розум.
Яке коріння, таке й насіння.
Як часто будеш називати людину свинею, то вона й захрюкає.
Яблуко від яблуні недалеко падає.
Язик до Києва доведе.
Як вовка не годуй, він все одно в ліс дивиться.
Як джерело чисте, то й струмок прозорий.
Як не коваль, то й рук не погань.
Як не наївся, то й не налижешся.
Як розумна голова, то й губи стулені.
Якщо хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
Як нема свого ума, то в сусіда не позичиш.
Який палець не вріж, однаково болить.
Якщо розуму немає, то в аптеці не купиш.
[Ці приказки, поговірки, і прислів´я ми взяли з методичної розробки: Б.Н.Митюров, І.В. Малафіїк, Б. П. Бричок. Нехай мова вчителя рясніє народною мудрістю. — Рівне, 1998. - 54 с]
