§ 7. Продуктивне навчання

   Суть продуктивного навчання. Істинне навчання — це, в першу чергу, продуктивне навчання. Розглянемо, у чому полягає його суть. Процес перетворення суб´єкта навчання полягає у перетворенні його досвіду, отже, у перетворенні суб´єкта з такого, який дечого не знає і не вміє, в такого, який це дещо знає і вміє. Це перетворення спрямоване на розуміння навчального матеріалу, запам´ятовування його, на вироб­лення уміння його застосовувати у різних ситуаціях. Це, так би мови­ти, друга частина навчальної діяльності. А перша полягає у тому, щоб одержати це дещо. Воно і є тим продуктом, результатом певної діяль­ності. Звичайно, цей продукт у готовому вигляді учневі може дати сам учитель. Але його може отримати і сам учень, виявивши при цьому ак­тивність у тому, щоб сформулювати певну мету діяльності, виділити ті завдання, які потрібно буде розв´язати на шляху одержання кінцевого результату. Отже, йдеться про вияв деякої активності на шляху форму­лювання цілей діяльності, і не тільки цілей проміжних, оперативних, а й далеких, перспективних.
   Розв´язання кожного із сформульованих завдань передбачає роз­робку плану діяльності, певної схеми дій. Для виконання цього по­трібно знайти відповідну теоретичну основу. Виконання, реалізація розробленої стратегії і конкретного плану мають свою логіку виконан­ня. Кожна наступна дія розробляється на основі кінцевого результату попередньої дії. Проте всі разом вони становлять певну цілісність, си­стему, яка має свої конкретні ознаки і своє змістове наповнення.
   Далі учня цікавитиме, чи відповідає одержаний результат очікува­ному, запланованому. Отже, виникає потреба у тому, щоб одержати інформацію про відповідність одержаного результату запланованому і встановленні того, якою мірою забезпечена ця відповідність. Знайшов­ши різницю між тим, що повинно бути, і тим, що одержав, учень вно­сить певні корективи у діяльність із здобування певної інформації. Та­ким чином, готовий продукт діяльності є результатом самостійної ро­боти учня з перетворення об´єкта вивчення. Отже, продуктивна Діяльність — це, в першу чергу, пізнавальна діяльність, і таким продук­том, який учень одержав, є певна інформація. Це, так би мовити, змісто­вий бік справи. Але учень перетворює і форму, а точніше, надає певної форми цій інформації, і, як правило, формою такої організації інфор­мації у цілісність він обирає систему.
   У силу того, що в процесі здійснення всієї діяльності він мислить, а мислення має таку істотну рису як системність, учень здійснює у ході продуктивної діяльності системно-змістову декомпозицію, тобто на­повнює змістом усі системні характеристики. Ми вважаємо, що про­дуктивна дільність учня складається із трьох діяльностей: пізнаваль­ної, системно-декомпозиційної і власне навчальної. Таким чином у ході всієї діяльності формується перша система - циклова (зв´язка: цілі діяльності — способи реалізації — одержання інформації про досягнен­ня даної мети і, нарешті, корекція цих способів), друга — система знань певного рівня ієрархії. Обидві ці системи сприяють глибокому розвит­ку системності мислення як психічному новоутворенню, що є найха­рактернішою рисою розумового розвитку учнів, особливо старшого шкільного віку. Щодо організації такого навчання, то потрібно спо­чатку вирішити низку важливих завдань Зокрема організовувати це навчання так, щоб усі види діяльності, а їх аж три, відбувались окремо, виразно відділяючись одна від одної, чи, можливо, забезпечити їх одночасну реалізацію, але при цьому виділяючи як домінантний якийсь один вид [7;21].
   Проектне навчання. У шкільній практиці часто використовується так зване проектне навчання. Особливо часто його реалізують учителі тру­дового навчання, практикують його й інші учителі-предметники. Про­ектне навчання є однією з модифікацій продуктивного навчання. Під ним розуміють організацію навчально-виховного процесу, яка спря­мована на самостійне розв´язання учнями навчально-пізнавальних зав­дань на основі самостійного збору за заданими ознаками і відповідної інтерпретації інформації, обов´язкового обґрунтування і наступного коректування подальшої продуктивної навчально-пізнавальної діяль­ності, її самооцінки і презентації результату. Завдяки практичній по­требі знань, умінь і навичок забезпечується більш осмислене і глибоке їх засвоєння. Комплексний підхід до розробки навчальних проектів сприяє збалансованому розвиткові основних фізіологічних і психоло­гічних функцій учня, їх творчому потенціалу. Наприклад, у трудовому навчанні мотивація і з´ясування орієнтувальної основи дій здійснюється на організаційному етапі, наступний етап — конструкційний, далі — технологічний і останній етап — заключний, презентаційний. Органі­заційний етап включає вибір учнями тем для проектування, їх осмис­лення і обґрунтування; визначення обсягу знань і умінь, необхідних для виконання проекту, складання плану роботи, роботу з інформац­ійними джерелами. На конструкційному етапі на основі вже засвоєних методів і способів технічної творчості здійснюється активний пошук оптимальної конструкції майбутнього виробу. Основою технологічного етапу є створення реального об´єкта. При цьому учні обґрунтовують свої конструкторські і технологічні рішення. Презентаційний етап пе­редбачає аналіз виконаної роботи, дається її самооцінка і як фінал — проект виставляється на захист, який дає змогу судити про рівень сформованості знань і умінь. Навіть невдало виконаний проект має пози­тивне педагогічне значення. У ході взаємодії учителя й учнів у них фор­муються продуктивні підходи до оволодіння інформацією, знімається страх перед неправильним висловом, неправильним кроком. В оцінці роботи щодо виконання творчих проектів потрібно враховувати два результати: перший — прихований педагогічний ефект від включення учня у здобування знань і їх практичне використання, мотивація, реф­лексія і самооцінка, уміння робити вибір і осмислювати як його наслідки, так і результати власної діяльності, другий — готовий резуль­тат, виріб. Він свідчить про можливості учня, про те, наскільки пра­вильно і повно він засвоїв даний матеріал.
   Підсумок. Суть цього навчання полягає в отриманні тієї інформації, яку необхідно засвоїти самостійно, пройшовши весь цикл управління пізнавальною діяльністю. При цьому учень здійснює два види діяль­ності: діяльність з перетворення предметного об´єкта пізнання та діяльність з перетворення досвіду суб´єкта навчання.