§ 5. Засоби навчання і їхні функції

   Функції засобів навчання. Процес навчання передбачає перетворен­ня об´єкта вивчення та перетворення досвіду учня, здійснюваного на основі перетворення об´єкта вивчення. Усе це приводить до необхід­ності виділення в об´єкті вивчення предмета вивчення і пред´явлення його учням. Елемент дидактичної системи, який відповідає на запи­тання "Чим, за допомогою чого вчити?" допомагає учителеві виділити і пред´явити учням для засвоєння предмет вивчення, і є засобом на­вчання.
   Якщо необхідно здійснити перетворення якогось реального об´єкта вивчення, то дуже часто вчитель задовольняється візуальною інфор­мацією. Якщо об´єкт вивчення безпосередньо не наявний, то доводить­ся описувати його відповідними поняттями і категоріями. Отже, засо­би навчання дають можливість описати об´єкт вивчення або одержати його замінник (модель), виділити предмет вивчення і пред´явити його для засвоєння. Такими засобами є підручник, слово вчителя, наочні засоби, технічні засоби навчання, комп´ютер, роздатковий матеріал.
   Підручник. Які функції виконує підручник? Підручник — це особ­лива дидактична система, яка не тільки розкриває зміст навчання, а й є специфічною моделлю процесу навчання. Це означає, що підручник має двоєдину суть. З одного боку, для переважної більшості учнів він є джерелом знань, носієм змісту навчання, з іншого, він є засібом на­вчання, який володіє матеріальною формою, пов´язаною зі змістом навчання, з процесом засвоєння цього змісту.
   Підручник - це ядро системи засобів навчання, тому існує ціла те­оретична система розроблення підручників. Це теорія підручника, яка спирається на вікову психологію, на досягнення психологічної науки, особливо на психологію сприймання. Нині гостро стоїть питання не просто підручника, а цілого навчального комплексу, до якого, крім підручника, входять ті засоби навчання, що доповнюють підручник: посібники, дидактичні матеріали, словники, довідники, хрестоматії та ін. У побудові змісту підручника використовують ідею "ядра" й лонки" підручника. "Ядро" - це той матеріал, який є стабільним, не­змінним і покликаний служити школі до 10 років. Друга частина, за потреби, може змінюватися, оновлюватися з часом.
   Автор підручника під час його розроблення думає не тільки про те, щоб навчальний матеріал відповідав сучасному рівню і логіці цієї на­уки, а й про те, в яких навчальних ситуаціях, в яких формах навчальної роботи він буде реалізований у процесі навчання. Тому розкриття суті навчального матеріалу розпочинається з опису педагогічної дійсності, далі йде перехід до опису навчання на рівні явища, потім — на рівні сутності явища.
   Глибоке знання фактології і суті самої науки є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб той чи інший автор або колектив авторів створили якісний підручник. Другою умовою є глибоке знан­ня закономірностей процесу навчання, ґрунтовні знання з вікової та педагогічної психології. Третьою умовою є дидактичні основи засвоє­ння навчального матеріалу. Сукупність цих трьох умов і становить не­обхідну базу для створення якісного підручника. Усе це дає підставу стверджувати, що створення підручника — це прерогатива добре підго­тованого колективу різних фахівців високої кваліфікації: представ­ника фундаментальної науки, методиста, психолога, дидакта, учите-ля-практика.
   Навчальні видання для учнів можна поділити на підручник, на­вчальний посібник, практикум.
   Підручник — це навчальне видання у вигляді книжки, яке вміщує систематичний виклад певної навчальної дисципліни, що відповідає навчальній програмі і затверджене офіційною інстанцією.
   Навчальний посібник — це навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке частково доповнює підручник. Для посібника харак­терне нерівномірне охоплення навчальної програми.
   Практикум — навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке містить практичний чи емпіричний матеріал, що сприяє засвоєн­ню і закріпленню курсу.
   Основні вимоги до підручника:
   - підручник повинен розкривати предмет науки, даючи опис, пояснення, передбачення і прогнозування явищ, фактів, процесів, об´єктів;
   - розкриття сутності предмета вивчення, рух від явища до сутності є фундаментальним законом у розкритті предмета вивчення.
   Підручник — це "проект" процесу навчання.
   Слово вчителя, поряд з підручником, є тим засобом навчання, який крім інформаційної і комунікативної функції виконує організаційну Вона полягає в тому, що за допомогою слова учитель спрямовує увагу учнів, організовує їх мислення, сприяє формуванню уявлень, переко­нань, розвиває емоції і почуття. Слово учителя можна поставити в один ряд із підручником за системотвірним значенням системи засобів на­вчання. В єдності з іншими воно є незмінним засобом не тільки на­вчання, а й виховання і розвитку.
   Засоби наочності. У процесі шкільного навчання образне мислен­ня є домінуючим, а наочність — один з найважливіших дидактичних принципів. Близько 90 відсотків усієї інформації, яка сприймається людиною, надходить до неї через зоровий канал сприймання, який має у 100 разів більшу пропускну здатність, ніж слуховий. У зв´язку з цим використання у навчанні засобів наочності є винятково важливим. Вони, крім того, що дають величезну інформацію про об´єкти вивчен­ня, сприяють цілісному сприйманню цього об´єкта, збуджують емоції і викликають інтерес учнів.
   Засоби наочності поділяють на три види: натуральні, зображувальні та знаково-символічні. До натуральних належать природні реальні предмети, явища, процеси, факти. Рослини, тварини, географічні об´­єкти, різноманітні фізичні, хімічні явища — усі вони є засобами, якщо тільки використовуються у навчальному процесі.
   Другий вид засобів навчання — зображувальні. До них належать картини, муляжі, копії. їхня інформативна насиченість дещо менша, ніж натуральних об´єктів. Але ці засоби навчання мають дуже важливу і для навчання особливість: у них може бути виділено, підкреслено той аспект сприйняття, який має найбільше значення для навчання. Фак­ти є засобом концентрації уваги щодо того чи іншого боку об´єкта вивчення.
   Третій вид засобів наочності — знаково-символічні. Знакова фор­ма цих засобів (формули, графіки, діаграми, схеми) більшою мірою, ніж будь-які інші, дає змогу виокремити суть предмета вивчення, тоб­то сприяє розвитку мислення й уяви.
   Модель — особливий вид засобів наочності. За своїм функціональним призначенням вона є ближчою до зображувальних, але ще більше може акцентувати увагу учнів на конкретному аспекті об´єкта вивчення.
   Використання різних засобів наочності так, щоб один вид допов­нював інший та поєднувався зі словом учителя і підручником, дає дуже високий ефект засвоєння навчального матеріалу.
   Технічні засоби навчання. Кодо-, епі- і діапроекції мають значні зоб­ражувальні можливості, легко керовані і тому дуже зручні для викори­стання у навчанні. Особливо великі можливості аудіо-, кіно- та відео техніки. Сучасний навчальний процес важко уявити без їх застосуван­ня, оскільки вони дають можливість показати динаміку, рух, зміну, процес перебігу явища вивчення, виділити предмет вивчення і пред´я­вити його для засвоєння. Ними є підручник, слово учителя, засоби на­очності, технічні засоби навчання комп´ютер, і роздатковий навчаль­ний матеріал. Використовуючи названі засоби так, щоб один допов­нював інший, можна досягнути високого результату навчання.
   Комп´ютер (як засіб навчання) має багато рис засобів навчання описаних вище видів, але відрізняється від них тим, що дає можливість вести своєрідний діалог "учень — комп´ютер", що є безцінним в орган­ізації та сприйманні навчальної інформації та здійсненні контролю й оцінюванні знань.
   Підсумок. Засоби навчання дають можливість описати об´єкт вив­чення, виділити предмет вивчення і пред´явити його для засвоєння. Ними є підручник, слово учителя, засоби наочності, технічні засоби навчання комп´ютер, і роздатковий навчальний матеріал. Використо­вуючи названі засоби так, щоб один доповнював інший, можна досяг­нути високого результату навчання.