§ 4. Базовий навчальний план, навчальні програми

   Базовий навчальний план і його структура. Базовий навчальний план є основоположною складовою Державного стандарту загальної серед­ньої освіти. Він дає цілісне уявлення про структуру загальної середньої освіти через інваріантну та варіативну складові, окреслює освітні га­лузі та розподіл годин між ними, визначає граничнодопустиме навчаль­не навантаження учнів та загальну кількість навчального часу.
   Навчальний план — це концентроване вираження загальної кон­цепції освіти. Він враховує нову політичну концепцію розвитку сус­пільства і вимог реформи школи, створює умови для демократизації і гуманізації освіти. В його основу покладено інтереси суспільства і дер­жави в галузі освіти та освітні інтереси особистості [3].
   Базовий навчальний план за змістом охоплює такі освітні галузі: "Словесність", "Суспільствознавство", "Математика", "Природознав­ство", "Мистецтво", "Фізична культура і здоров´я", "Технологія".
   Галузь "Словесність" передбачає оволодіння учнями українською мовою як засобом спілкування, надбаннями української духовності й культури.
   Галузь "Суспільствознавство" розкриває сутність і закономірності соціальних явищ та процесів, що відбуваються в ході історичного роз­витку людства й української нації зокрема.
   Освітня галузь "Математика" має забезпечити оволодіння школя­рами розумінням природи і сутності математичних знань, методів ма­тематики, системою математичних знань, а також уміннями, що ма­ють у першу чергу загальнокультурний і загальноосвітній характер.
   Галузь "Природознавство" передбачає засвоєння учнями наукових фактів, понять, фундаментальних законів і теорій з основ природни­чих наук, необхідних для формування у школярів наукової картини світу. Вона є основою формування наукового ноосферного світогляду, системності мислення та розуміння сучасних виробничих та екологіч­них технологій.
   Галузь "Мистецтво" розкриває художньо-естетичні цінності сусп­ільства й особистості, багатий світ духовної культури українського та інших народів і національностей, допомагає учням розуміти образну мову різних видів мистецтв, ознайомлює їх із жанрами і стилями, при­лучає їх до творчої діяльності в окремих видах мистецтва.
   Галузь "Фізична культура і здоров´я" має на меті ознайомити учнів з особливостями і засобами фізичного розвитку людського організму, залучити їх до систематичних занять фізкультурою і спортом, форму­вати потребу і вміння фізичного самовдосконалення, безпеки життєд­іяльності, сприяти культурі здорового способу життя, організації ак­тивного дозвілля і відпочинку, реабілітації й корекції здоров´я.
   Освітня галузь "Технологія" передбачає забезпечення учнів знан­нями наукових основ сучасного виробництва, формування технологі­чної і комп´ютерної грамотності, формування загальнотрудових умінь і навичок.
   На основі цього плану створені і створюються типові навчальні пла­ни для різних типів шкіл, які у свою чергу служать базою для розроб­лення навчального плану конкретної школи. На початку навчального року ці плани затверджуються на засіданнях педагогічних рад шкіл. Саме у зв´язку з викладеними вище міркуваннями, навчальний план і називається базовим.
   Типовий навчальний план є переліком навчальних предметів із вка­зівкою, в якому класі і скільки годин на тиждень відводиться на вив­чення кожного з них. Він складається з двох компонентів: державного і шкільного. Державний компонент є переліком обов´язкових для вив­чення в усіх типах шкіл навчальних предметів. Шкільний компонент є сукупністю вибірково-обов´язкових предметів.
   Типовий навчальний план — це не лише перелік навчальних пред­метів із вказівкою, в якому класі і скільки годин на тиждень відводить­ся на вивчення кожного з них. У плані, окрім того, розроблено струк­туру навчального року за семестрами, здійснено розподіл часу між пред­метами. Він складається за роками навчання і є сукупністю двох ком­понентів: державного і шкільного.
   Державний компонент навчального плану є переліком обов´язко­вих для вивчення навчальних предметів в усіх типах загальноосвітніх шкіл, незалежно від форми фінансування (державна, приватна).
   Шкільний компонент є сукупністю вибірково-обов´язкових пред­метів. Виділення шкільного компоненту спрямовано на максимальну адаптацію змісту освіти і навчання до конкретних особливостей регіо­ну і школи.
   План дає змогу здійснити диференціацію навчання на всіх його сту­пенях. Зразки деяких планів дано у додатках 3-5 [с. 389—393].
   Розвитку особистості школяра сприяє передбачена планом ґрун­товна гуманітаризація освіти, що виражено у перерозподілі загально­го навчального навантаження на користь гуманітарних предметів (більше половини навчального часу). У навчальному плані закладено ідею інтеграції навчальних предметів на основі їх загальнокультурної спрямованості.
   Навчальним планом передбачено введення профільного навчання з 10 класу та класів із поглибленим вивченням предметів з 8-го класу.
   У міру того, як будуть просуватися роботи вчених і органів освіти зі створення стандартів освіти, буде видозмінюватися і вдосконалюватися базовий навчальний план.
   Обов´язкова для учнів частина шкільного компоненту складається із курсів за вибором і профільного навчання старшокласників.
   Курси за вибором повинні сприяти формуванню стабільних інте­ресів, розвитку самостійності і творчої активності дітей, що необхідно для свідомого вибору ними профілю навчання і майбутньої професії.
   Залежно від особливостей учнівського і педагогічного колективів рада школи складає список курсів на даний навчальний рік. Кожному школяреві надається право вибирати один або декілька курсів.
   З 10-го класу в школі вводиться профільне навчання — спеціаліза­ція освіти у тій галузі, до якої в учня з´явився стабільний усталений інте­рес і здібності.
   Факультативні і додаткові заняття — друга частина шкільного ком­поненту. Вона призначена для коректування та індивідуалізації навчан­ня. Резервний час, виділений на ці заняття, може бути використаний для роботи з усім класом чи з групою учнів, чи навіть з одним учнем.
   Зменшення сумарного навчального навантаження обов´язкових предметів дає можливість виділити навчальний час на індивідуалізацію навчання. Максимальний обов´язковий тижневий час обмежується у плані тридцятьма годинами, що реально дає можливість перевести школу на 5-денний тиждень.
   Навчальні програми. У навчальних програмах дається загальна ха­рактеристика змісту навчального матеріалу з кожного навчального предмету, розподіл його за роками навчання. Пояснювальна записка, з якої починається кожна програма, розкриває провідні ідеї, мету і зав­дання, структуру навчального предмета, методичні особливості його вивчення. У навчальних програмах дається характеристика змісту на­вчання з кожного навчального предмета, розподіл його за роками на­вчання.
   Навчальна програма — документ державної ваги і значення, тому його обов´язково затверджує Міністерство освіти і науки України. Про­грами з навчальних предметів шкільного компоненту кожен навчаль­ний заклад розробляє самостійно, але вони мають бути обов´язково затверджені Міністерством освіти і науки України. Це саме стосується і навчальних планів та програм для навчальних закладів нового типу Ці навчальні заклади можуть розробляти і навчальні плани, і навчальні програми для себе, але вони мають бути затверджені Міністерством освіти і науки України.
   Важливо також зазначити, що для загальноосвітніх закладів діють рівневі навчальні програми, в яких визначено змістове наповнення для кожного з трьох рівнів: рівень А (найнижчої складності), рівень Б (се­редньої складності) і рівень С (найвищої складності). Вибір рівня склад­ності - прерогатива вчителя. Він, знаючи пізнавальні можливості кла­су, свої можливості як учителя, навчально-матеріальне забезпечення навчального процесу за погодженням з дирекцією школи обирає той чи інший рівень складності у вивченні конкретного навчального пред­мета.
   Підсумок. Базовий навчальний план — це концентроване виражен­ня загальної концепції освіти, основоположна складова Державного стандарту загальної середньої освіти. Він дає цілісне уявлення про структуру загальної середньої освіти через інваріантну та варіативну складові, окреслює освітні галузі та розподіл годин між ними, визна­чає гранично допустиме навчальне навантаження учнів та загальну кількість навчального часу.