Підручники онлайн
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


§ 2. Дидактична система

§ 2. Дидактична система

   Системний підхід у дидактиці. Використання того чи іншого методу дослідження обумовлене тими завданнями, які стоять перед дослідни­ком. Якщо об´єкт пізнання складний і характеризується багатоманітн­істю його боків та зв´язків між ними, якщо необхідно розглядати внутрішні механізми його функціонування, взаємодію його частин, то ці завдання зумовлюють вибір системного підходу як методу дослід­ження [3]. Він дає змогу здійснити процес пізнання об´єкта з урахуван­ням усіх його боків і зв´язків між ними. Його розглядають як конкре­тизацію діалектичного принципу про загальний зв´язок.
   Необхідність системного підходу в пізнанні була обумовлена тим, що традиційні методи дослідження під час вивчення складних об´єктів виявилися малоефективними. Тому виникла потреба представляти складний об´єкт як систему, як цілісне утворення, що дає можливість досліджувати не тільки сам об´єкт, а й його зв´язки та відношення. Сутність системного підходу полягає у спробах подальшого спрощення способів вивчення відношень і зв´язків між об´єктами різної природи.
   Головним поняттям системного підходу є поняття системи. Деякі вчені вважають, що системи існують не у природі, а у свідомості люди­ни, тобто, що наш мозок накладає деяку схему вивчення на реальність, виділяючи тим самим систему. Звичайно, прерогатива виділення сис­теми належить суб´єкту, однак, це не означає, що система є довільною конструкцією нашого розуму, бо якщо є відображене у нашій свідо­мості, то є і відображуване. Отже, існують реальні об´єктивні системи та системи понять, які характеризують ці об´єкти. Таким чином, сис­тема є відображенням не тільки об´єктивної, а й суб´єктивної дійсності.
   Що таке дидактична система? Дидактична система належить до пе­дагогічних систем. Оскільки педагогічна система — це організований об´єкт, що здійснює управління процесом передачі і засвоєння того соціального досвіду, який на даний час нагромадило людство, то ди­дактична система — це організований об´єкт, за допомогою якого вчи­тель забезпечує управління процесом передачі і засвоєння учнями си­стеми знань про суспільство, природу, людину, і на цій основі розви­ток у кожного з них пізнавальних сил, формування наукового світог­ляду, культури поведінки, позитивних людських якостей.
   Найхарактернішою ознакою цієї системи є її функція, зокрема, функція управління педагогічним процесом. Учасниками цього процесу є вчитель й учні. Як видно з визначення дидактичної системи, учні й учитель не входять до її складу як елементи. Проте відомо, що кожна система живе в деякому середовищі, в оточенні інших систем, з якими вона пов´язана певними зв´язками. У деяких системах вони настільки міцні, що їх руйнування знищує і саму систему. Якщо вчитель і учні не входять до системи як її елементи, то вони, як це випливає з означення дидактичної системи, обов´язково входять до складу її середовища, тобто для дидактичної системи наявність учителя й учнів, як складо­вих середовища дидактичної системи, є обов´язковою. Зробимо деякі уточнення щодо них як частин середовища дидактичної системи.
   Йдеться не про учня взагалі, а про те, що під терміном "учень" ро­зуміються навчальні характеристики учня, його здібності, задатки, інте­реси, його навчальний досвід, його особливості мислення, пам´яті, уяви, тобто учень взаємодіє з усіма елементами дидактичної системи таким своїм боком, який дає змогу йому встановлювати зв´язки як з елементами системи, так і з усією системою. Характеристиками ком­понента середовища дидактичної системи "учитель" є його педагогіч­ний досвід, знання навчального матеріалу, знання закономірностей навчання, виховання і розвитку, знання всіх навчальних і психологіч­них характеристик учня, тобто все те, що дає змогу йому взаємодіяти як з кожним елементом дидактичної системи, так і з усією системою. Маючи сильні зв´язки з усіма елементами, а то й з усією дидактичною системою, середовище істотно впливає на систему в цілому. Таким чином, у загальному випадку дидактичну систему становить той ди­дактичний простір, через який учитель і учні взаємодіють між собою.
   Аналіз показує, що розв´язуючи проблеми навчання, ми неодмін­но торкаємося змісту і цілей навчання, методів, засобів і організацій­них форм навчання. Вони взаємозв´язані, взаємодіють одне з другим, один другого зумовлюють, отже утворюють цілісну сукупність, яка складається з названих вище елементів. Ця сукупність і є дидактичною системою. її ще можна було б назвати дидактично-методичною, ос­кільки вивчення будь-якої теми, будь-якого навчального матеріалу на стадії планування процесу навчання і його реалізації здійснюється за участі даної системи. Таким чином, дидактична система — це су­купність взаємозв´язаних елементів, якими є цілі навчання, зміст на­вчання, методи навчання, засоби і організаційні форми навчання. її графічне зображення наведено на рис. 1.1.
   Елемент "Цілі навчання" (І) розкриває суть проблеми "Чому вчи­ти?", тобто дає відповідь на це запитання. "Зміст навчання" (II), а це, як видно зі схеми, другий елемент системи, відповідає на запитання "Що вивчати?" зумовлюється змістом освіти. Третій — "Методи навчання" (III), розкриває суть того, як можна досягти поставлених цілей навчання, тобто відповідає на запитання "Як вчити?". "Засоби навчання" (IV) — це четвертий елемент системи, він розкриває особ­ливості педагогічного інструментарію і дає відповідь на запитання "За допомогою чого навчати", "Чим навчати?". Нарешті, п´ятий елемент системи, - "Форми організації навчання" (V), відповідає на запитан­ня "В якій формі, де, коли навчати ?".
   Відрізки прямих ліній позначають однонаправлений і двонаправле-ний зв´язок. Наприклад, зв´язок II—III означає, що зміна такого елемента системи як "Зміст навчання" призведе до зміни елемента "Методи на­вчання", а зв´язок III—II означає, що, навпаки: незалежна зміна елемента "Методи навчання" позначиться на елементі "Зміст навчання". Теоре­тичний рівень цієї системи визначається тим, що незалежно від предме­та і змісту матеріалу, який вивчається, зв´язки між її елементами об´єктив­но існують і природа їх визначається суттю самих елементів. Це означає, що дана система становить саме ядро теорії навчання.

did1

Рис. 1.1. Дидактична система

   Прикладом специфічної дидактичної системи є підручник. Його функція — бути навчальною книгою, тобто бути не тільки носієм того змісту, який учень має засвоїти, а й організовувати, а точніше — допо­магати організовувати процес оволодівання знаннями.
   Зв´язки між елементами дидактичної системи набувають нових якостей, коли ця система включена як компонент у систему взаємодії учителя й учня. Лише ця обставина, а саме участь дидактичної системи у системі вищого порядку, створює умови для її життя, тобто для взаємодіїїї елементів і функціонування зв´язків. Дія учителя на учня (учнів) опосередковується саме дидактичною системою, всіма її елементами і нічим іншим. Але і кожен елемент дидактичної системи теж опосеред­ковується учнем, а конкретніше його задатками, здібностями, його тезаурусом, нахилами, інтересами та рівнем розумового розвитку. Зрозум­іло, що результат дії вчителя на учня, опосередкований всіма елемен­тами дидактичної системи та й навчальними характеристиками учня цікавить учителя, а тому він отримує інформацію про цей результат. Отриманий результат він порівнює із запланованим, передбачуваним і знову повторює, правда вже скореговану дію. Маємо, таким чином, нову, тепер уже динамічну дидактичну систему. її назвемо дидактич­ним циклом (рис. 1.2.).

did2

Рис. 1.2. Дидактичний цикл А

   А- учитель, В - дидактична система,С- учень,М- мотиви навчання,З - задатки і здібності,Р - результати
   У дидактиці можна виділити ще низку таких систем, а саме: цілей навчання, змісту навчання, методів навчання, систему засобів навчан­ня, організаційних форм навчання, контролю та оцінювання знань учнів тощо. Дидактичний цикл, у якому замість елементів "учитель" і "учень" функціонують елементи "вчителі", "учні" за своєю суттю є си­стемою навчання.
   Підсумок. Одним із методів пізнання процесу навчання є систем­ний підхід. Дидактика вивчає дидактичну систему, яка складається з цілей, змісту, методів, засобів та організаційних форм навчання. Учи­тель і учні не належать до цієї системи, але поряд з іншими чинниками складають її зовнішнє середовище. Дидактика розглядає навчання як взаємодію учителя й учнів через простір дидактичної системи. Ця взає­модія має циклічний характер і називається дидактичним циклом.

 
< Попередня   Наступна >