15.3. Розумові дії та операції мислення

   Предметом мислення людей є актуальні проблеми їхньої життєдіяльності. Розкриття суті предметів і явищ, істотних зв´язків і відношень між ними відбувається за допомогою низки розумових і практичних дій.
   Розумові дії - це дії з предметами, відображеними в образах, уявленнях і поняттях про них. Вони відбуваються подумки за допомогою мовлення.
   Залежно від того, які образи відіграють при цьому провідну роль, розумові дії бувають сенсорними, перцептпивними, уявними, мисленнєвими.
   У розумових діях можна виокремити їх головні складові елементи (операції), або процеси - розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація.
   АНАЛІЗ - це розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей.
   Аналіз у мисленні є продовженням того аналізу, що відбувається в чуттєвому відображенні об´єктивної дійсності. Об´єктом аналізу можуть бути будь-які предмети та їхні властивості.
   СИНТЕЗ - це мисленнєва операція об´єднання окремих частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей об´єктів у єдине, якісно нове ціле.
   Синтезувати можна елементи, думки, образи, уявлення. Аналіз і синтез - це головні мисленнєві операції, які в єдності забезпечують повне та глибоке пізнання дійсності.
   ПОРІВНЯННЯ - це встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами.
   Операції порівняння можуть бути різними за складністю, залежно від завдання чи змісту порівнюваних об´єктів. Порівнянню належить важлива роль у розкритті істотних ознак предметів.
   АБСТРАГУВАННЯ - це уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів та явищ від інших їхніх рис і від самих предметів (явищ), яким вони властиві.
   Виокремлення в процесі абстрагування ознак предмета і розгляд їх незалежно від інших його ознак стають самостійними операціями мислення. Зокрема, спостерігаючи переміщення в просторі різних за характером об´єктів - машини, людини, птаха, хмар, небесних тіл, ми виокремлюємо рух як спільну для них властивість і осмислюємо його як самостійну категорію.
   Абстрагування готує ґрунт для глибокого узагальнення.
   УЗАГАЛЬНЕННЯ виявляється в мисленнєвому об´єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленими в процесі абстрагування.
   Узагальнення - це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова. Слово здійснює свою узагальнювальну функцію, спираючись на знакову природу відображуваних ним істотних властивостей і відношень, які є в об´єктах. Узагальнення виокремлених рис предметів та явищ дає змогу групувати об´єкти за видовими, родовими й іншими ознаками. Наприклад, види й роди збройних сил.
   КЛАСИФІКАЦІЯ - це групування об´єктів за видовими, родовими та іншими ознаками.
   Її здійснюють з метою розмежування і подальшого об´єднання предметів на підставі їх спільних істотних ознак; класифікація сприяє впорядкуванню знань і глибшому розумінню їх смислової структури.
   Щоб здійснити класифікацію, потрібно чітко визначити її мету, а також ознаки об´єктів, що підлягають класифікації, порівняти їх за істотними ознаками, з´ясувати загальні підстави класифікації, згрупувати об´єкти за визначеним принципом.
   СИСТЕМАТИЗАЦІЯ - це упорядкування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об´єктів.
   Систематизація забезпечує розмежування та подальше об´єднання не окремих предметів, як це відбувається при класифікації, а їх груп і класів.
   Загальним механізмом операційної діяльності мислення є аналітико-синтетична робота великих півкуль головного мозку.