§ 5. Банківські правовідносини, їх зміст і склад

   Результатом регулюючого впливу норм права на суспільні відносини є перетворення їх у правові відносини. Банківські правовідносини є різновидом правових. Це такі суспільні відносини, що встановлюють між учасниками юридичний зв’язок організаційного і майнового характеру, врегульовані нормами банківського права.
   Банківські правовідносини виконують такі основні функції:
   - закріплюють конкретну поведінку учасників у процесі банківської діяльності або при здійсненні банківських операцій;
   - визначають коло суб’єктів, на яких поширюється дія норм банківського права;
   - забезпечують приведення в дію юридичних засобів для реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків.
   Банківські правовідносини складаються із суб’єктів, між якими виникли правові відносини, об’єктів та змісту, тобто суб’єктивних юридичних прав і обов'язків. Суб’єктами банківських правовідносин можуть бути державні органи (НБУ), юридичні особи (комерційні банки, підприємства), фізичні особи (громадяни України, іноземці). Особливим суб’єктом цих відносин є держава.
   Об’єктом банківських правовідносин є те, стосовно чого вони виникають, — кошти, цінні папери, майно, дії громадян та юридичних осіб (здійснення платежів, операцій з іноземною валютою, купівля-продаж цінних паперів). Матеріальним змістом банківських правовідносин є поведінка суб’єктів, основою якої є суб’єктивні права й обов’язки, встановлені нормами банківського права. Правам однієї сторони відповідають обов’язки іншої і навпаки. Наприклад, при поданні до НБУ клопотання резидента-позичальника про отримання індивідуальної ліцензії на залучення кредитних ресурсів від іноземного банку резидент-позичальник вправі вимагати розгляду свого клопотання, а НБУ зобов’язаний розглянути таке кяопотакня. дати відповідь тощо. У свою чергу, НБУ вправі вимагати від резидента-позичальника додаткових відомостей, гарантій, необхідних для вирішення цього питання, а резидент-позичальник повинен виконувати приписи НБУ.
   Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві всім видам правовідносин, але у них є і свої специфічні ознаки. По-перше, вони виникають у специфічній сфері економічної діяльності держави і пов’язані з її банківською діяльністю. По-друге, ці відносини складаються з двох елементів — владно-організаційного (наприклад, реєстрація НБУ комерційних банків) і майнового (отримання клієнтом кредиту в установі банку). По-третє, однією з вимог банківських правовідносин є обов’язкова участь банків і виконання ними у зв’язку з цим своїх функцій. По-четверте, у цих відносинах задіяний специфічний метод, який ґрунтується на поєднанні двох різних методів регулювання — методі владних повноважень щодо іншого учасника та. методі юридичної рівності сторін, що стосується сфери майнових відносин.
   Банківські правовідносини, що регулюються нормами-банківського законодавства, різноманітні за своїм змістом, адже вони пов’язані з економічною діяльністю держави і виникають у процесі організації і здійснення банківської діяльності.
   Банківські правовідносини за змістом регулювання можна класифікувати на правовідносини:
   - що регулюють організацію банківської системи; 
   - що виникають у сфері банківських операцій;
   - кредитні;
   - розрахункові;
   - валютні;
   - з приводу обігу цінних паперів;
   - регулювання грошового обігу.
   Банківські правовідносини залежно від конкретного змісту поділяються на:
   а) майнові, пов’язані з коштами як видом майна;
   б) немайнові, пов’язані із забезпеченням режиму банківської таємниці або захистом ділової репутації банку;
   в) організаційні, пов’язані з побудовою банківської системи або організації структури банку;
   Підставами виникнення банківських правовідносин можуть бути: норма закону, адміністративний акт, договір або одностороння угода, заподіяння шкоди.
   Виникнення, зміна і припинення банківських правовідносин пов’язані з юридичними фактами, тобто подіями і діями, передбаченими нормами банківського законодавства. Наприклад, для виникнення правовідносин з організації комерційного банку необхідною умовою є дія — подання комерційним банком встановлених документів на реєстрацію до НБУ. Для виникнення кредитних правовідносин юридичним фактом є укладення кредитного договору. Зміна банківських правовідносин може настати на підставі нормативного акта, наприклад, в разі зміни облікової ставки НБУ чи встановлення мінімального розміру статутного фонду комерційному банку.
   Припинення банківських правовідносин має місце в разі смерті громадянина (наприклад, у зв’язку з цим відбувається погашення кредитного зобов’язання громадянина), або протиправної дії, що порушує вимоги закону (коли комерційний банк порушують норми банківського законодавства і це призводить до відкликання Національним банком ліцензії на здійснення банківських операцій).
   Регламентація суспільних відносин, що виникають і відбуваються з обов’язковою участю банків і виконанням ними своїх функцій, сприяє обігу грошових коштів у державі, відповідає економічним і соціальним потребам суспільства.