§ 4. Поворот виконання

   Поворот виконання – це спосіб захисту майнових прав відповідача, який полягає у поверненні позивачем (стягувачем) відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим рішенням.
   Загальних правил, які б передбачали поворот виконання немає, що примушує знову звертатися до процесуального, процедурного чи іншого законодавства, яке передбачає винесення і виконання юрисдикційного рішення, яке підлягає виконанню у порядку ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”.
   Питання про поворот виконання вирішує суд, який переглядає судові рішення (постанови) і до компетенції якого входить скасування рішення, закриття провадження в справі, залишення позову без розгляду, відмова у позові повністю або зміна рішення (ст. 380 ЦПК). Якщо питання не було вирішене цим судом, то його може вирішити місцевий суд, в якому перебуває справа, у межах позовної давності. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням сторін і вирішується постановленою ухвалою (ст. 381 ЦПК).
   Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволені в меншому розмірі, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов’язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. В разі неможливості повернути майно в рішенні, ухвалі, постанові суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі суми, одержаної від його реалізації (ст. 380 ЦПК).
   Чинним цивільним процесуальним законом встановлено спеціальні правила про поворот виконання в окремих категоріях справ.
   Так, у разі скасування у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Відповідно до ст. 382 ЦПК та ст. 238 КЗпП у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.