§ 2. Поняття та особливості провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами

   Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами не є доповненням чи різновидом касаційного способу перевірки законності судових рішень, це самостійний вид перевірки їх законності і обґрунтованості, який характеризується власними специфічними рисами: підставами перегляду, порядком та наслідками перевірки, тощо.
   Підставами для порушення провадження у зв’язку із нововиявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК є, насамперед, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Такі істотні обставини не повинні бути відомі заявникові та суду.
   Питання про те, чи є обставини, які виявлено істотними, вирішується у кожному конкретному випадку. Проте як об’єктивний критерій віднесення нововиявлених обставин до істотних можна виділити їх спроможність вплинути на кінцевий результат вирішення справи.
   Умовно можна виділити такі характерні риси нововиявлених обставин:
   - вони є істотними для справи, тобто такими, що можуть вплинути на кінцевий результат розгляду та вирішення справи;
   - вони повинні об’єктивно існувати на момент розгляду та вирішення цивільної справи та постановлення відповідного судового рішення;
   - з об’єктивних причин ці обставини повинні бути невідомими заінтересованим особам, та виявлені тільки після набрання судовим рішенням законної сили;
   - це мають бути тільки обставини, факти, а не нові докази.
   Не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини (такі, що виникли чи змінилися після ухвалення рішення), а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному та повному дослідженні судом обставин справи.
   Наступною підставою для перегляду рішень, ухвал суду у зв’язку з нововиявленими обставинами є встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
   Ці обставини також мають існувати на момент винесення відповідного судового рішення та про їх недостовірність не повинні знати заявник або суд, крім того, вони мають тягнути за собою винесення у справі неправильного рішення чи ухвали.
   Особливістю цих обставин є те, що вони одержуються з чітко визначених законом джерел і їх неправдивість, за загальним правилом, повинна бути підтверджена вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили. Однак на практиці непоодинокі випадки, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі не закінчується постановленням вироку, зокрема у випадку закриття провадження у кримінальній справі у зв’язку з т.зв. нереабілітуючими обставинами. Тоді постає закономірне питання: чи можуть вважатися нововиявленими обставини, такі діяння суду чи інших учасників цивільного процесу.
   Щодо цього Пленумом Верховного Суду України у постанові № 1 від 27 лютого 1981 року “Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” дано такі роз’яснення з цього приводу: у випадках, коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку (в зв’язку із закінченням строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв'язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органів по результатах розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у суворій відповідності з законом. Тобто, суд при розгляді питання про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами може взяти до уваги такі обставини.
   Третьою підставою є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду. В цьому випадку необхідно, щоб скасування відбулося після набрання рішенням, ухвалою законної сили. Це пояснюється тим, що факти, які були встановлені скасованими актами, повинні були мати на момент їх винесення преюдиціальне значення для суду.
   Четвертою підставою для перегляду є встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Так, наприклад, рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі щодо конституційності статті 2483 ЦПК України визнані неконституційними ряд положень ЦПК 1963 року (“Скарги на рішення і дії, які не підвідомчі судам”). Тому об’єктом перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути рішення, ухвали, постановлені раніше у цій категорії справ.
   Отже, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення, постановлення ухвали суду, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
   Об'єктами перегляду порядком провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути судові рішення, постановлені на будь-якій стадії розгляду та вирішення цивільної справи, що набрали законної сили. Відповідно до ст. 361 ЦПК важливою ознакою судових рішень, які можуть бути об’єктом перегляду також є те, що це ті судові рішення, якими закінчено розгляд справи, а також судові накази. Якщо в одне провадження були об'єднані декілька позовних вимог, рішення може бути переглянуте тільки в частині тих вимог, які стосуються нововиявлених обставин.
   Про перегляд рішення, ухвали у зв’язку з нововиявленими обставинами сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, подається заява в письмовій формі, в якій зазначаються відомості, необхідні для її розгляду, а саме:
   1) найменування суду, якому адресується заява;
   2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження;
   3) інші особи, які брали участь у справі;
   4) дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;
   5) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення;
   6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
   До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.
   Строк подання заяви, підсудність. Належним чином оформлена заява може бути подана протягом трьох місяців з дня встановлення обставин, що є підставою для їх перегляду.
   На відміну від перегляду у зв’язку з винятковими обставинами, заява про перегляд рішення, ухвали суду у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.
   Особа, яка подала заяву, виступає в процесі як заявник, за рештою осіб, які беруть участь у справі, зберігається їх попереднє процесуальне становище.
   Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.
   Розгляд справи. За результатами розгляду заяви суд своєю ухвалою або задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами, або відмовляє у її задоволенні, якщо заява необґрунтована. Ця ухвала повинна відповідати загальним вимогам, встановленим для такого виду процесуальних документів, зокрема, в ухвалі повинні бути вказані час і місце її постановлення; зміст рішення суду, що переглядалося, висновки суду з приводу наявності чи відсутності нововиявлених обставин.
   Ухвала про задоволення заяви про перегляд рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає. Ухвала про відмову в задоволенні такої заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку.
   Основним наслідком скасування рішення, ухвали суду або судового наказу є наступний розгляд справи судом за загальними правилами цивільного судочинства.