§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції

   Повноваження суду касаційної інстанції — це сукупність його прав та обов’язків щодо здійснення встановлених законом процесуальних дій щодо перевірки законності судового рішення, яке набрало чинності і є предметом перевірки за касаційною скаргою.
   При розгляді справи в порядку касаційного провадження, повноваження суду визначаються його основними завданнями: всебічної перевірки законності акту суду, забезпечення виправлення судом першої та/або апеляційної інстанцій порушень закону. У зв’язку з цим, ЦПК містить детальний підстав, за яких постановляється те чи інше рішення суду касаційної інстанції.
   Так, відповідно до ст. 336 ЦПК, за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:
   - відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду без змін;
   - повністю або частково скасувати рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;
   - скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;
   - скасувати судові рішення і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
   - скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
   При перегляді ухвали суду в касаційному порядку суд касаційної інстанції наділений такими повноваженнями:
   - відхилити касаційну скаргу і залишити ухвалу без змін;
   - скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції;
   - змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;
   - скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.
   Перелік підстав для ухвалення того чи іншого рішення чи постановлення ухвали судом касаційної інстанції закріплено у ст.ст. 337-342 ЦПК.
   Відповідно до ст. 344 ЦПК за результатами розгляду справи судом касаційної інстанції постановляється ухвала або рішення. Причому, як правило, постановляється ухвала, за винятком зміни рішення суду першої або апеляційної інстанції чи ухвалення нового рішення по справі, не передаючи справу на новий розгляд.
   Зміст рішення, ухвали суду касаційної інстанції визначений ст. ст. 345, 346 ЦПК. Так, ухвала суду касаційної інстанції складається із таких частин:
   - вступної, в якій зазначається: час і місце її постановлення; найменування суду; прізвища та ініціали головуючого та суддів; прізвища та ініціали секретаря судового засідання; найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;
   - описової, в якій повинен міститися короткий зміст вимог касаційної скарги і оскаржених судових рішень; узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу; виклад доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій;
   - мотивувальної із зазначенням мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
   - резолютивної, яка включає висновок суду щодо перегляду судових рішень порядком касаційної провадження, визначення розподілу судових витрат, строку та порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
   У певних випадках до ухвали суду касаційної інстанції встановлюються додаткові вимоги. Так, у разі відхилення касаційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення, а при скасуванні судового рішення і направлення справи на новий розгляд – які порушення права було допущено судом першої або апеляційної інстанції.
   Рішення суду касаційної інстанції повинно відповідати загальним вимогам, які ставляться до такого виду процесуальних документів, і відповідно до ст. 346 ЦПК складатися з чотирьох частин (вступної, описової, мотивувальної та резолютивної).
   У вступній частині рішення вказується час та місця його ухвалення; найменування суду; прізвища та ініціали головуючого і суддів; прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі.
   В описовій викладається короткий зміст вимог заявника і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, короткий зміст вимог касаційної скарги; узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справі.
   Мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував рішення суду і ухвали нове, визначення чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, нормативна підстава ухвалення рішення суду містяться у його мотивувальній частині.
   Резолютивна частина містить висновок про скасування чи зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, розподіл судових витрат, зазначення строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.
   Законна сила судових рішень. Відповідно до ст. 349 ЦПК рішення та ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення. З цього моменту скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу.
   Після закінчення касаційного провадження справа протягом семи днів повертається до суду, який її розглядав. Тому копії судових рішень суду касаційної інстанції повторно видаються саме судом першої інстанції, де зберігається справа.