§ 3. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції

   Діяльність суду касаційної інстанції побудована на тих же засадах, які діють у суді першої інстанції. Касаційне провадження базується на його основних принципах, однак деякі з них мають свої особливості дії, котрі обумовлені спеціальною метою цього провадження – розглянути постановлені судові рішення, які набрали законної сили, на предмет їх відповідності нормам матеріального та процесуального права.
   Умовно можна виділити три складові частини касаційного провадження:
   1) порушення касаційного провадження;
   2) підготовка справи до касаційного розгляду та попередній розгляд справи;
   3) судовий розгляд справи та постановлення ухвали (рішення) по справі.
   Порушення касаційного провадження. Цей етап починається з моменту, надходження касаційної скарги до канцелярії суду касаційної інстанції та її реєстрації. Після цього скарга передається в порядку черговості судді-доповідачу, який протягом десятиденного строку з дня надходження скарги вирішує питання про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом та про можливість зупинення виконання оскаржуваного рішення (ухвали) суду.
   Одержавши касаційну скаргу, оформлену належним чином суддя-доповідач постановляє ухвалу про прийняття касаційної скарги. У разі надходження касаційної скарги, яка не відповідає встановленим ст. 326 ЦПК вимогам, у разі несплати суми судового збору чи несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до неї застосовуються правові наслідки передбачені ст. 121 ЦПК, – суддя залишає таку скаргу без руху та призначає строк для усунення недоліків, про що постановляється відповідна ухвала. Якщо в межах встановленого строку недоліки будуть виправлені, касаційна скарга вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається позивачеві.
   Підготовка справи до розгляду. Обсяг повноважень суду касаційної інстанції на стадії проведення необхідних підготовчих до розгляду справи дій визначено ст.ст. 331, 332 ЦПК. Так, протягом десяти днів з моменту постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги суддя-доповідач надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу та витребує справу. Після отримання справи, він протягом десяти днів зобов'язаний підготувати доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції та з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.
   Протягом п'яти днів після складення доповіді має бути призначено та проведено попереднє судове засідання, на якому суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.
   За результатами попереднього розгляду справи, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін; а за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення суд – скасовує його. У всіх інших випадках справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
   Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується усім складом суду.
   Розгляд справи судом касаційної інстанції складається з комплексу процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямованих на визначення наявності підстав для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили. Розгляд справи відбувається у судовому засіданні в приміщенні суду касаційної інстанції, колегією у складі п'яти суддів.
   Відповідно до ст. 333 ЦПК справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції з винятками та доповненнями, обумовленими метою та завдання касаційного провадження, межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
   У підготовчій частині засідання процесуальні дії суду складаються з: відкриття головуючим судового засідання; оголошення інформації про справу (яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення суду якої інстанції розглядається); перевірки явки осіб, які беруть участь у справі, встановлення їх особи і перевірки повноважень представників (якщо вони є) та інших учасників процесу (перекладачів, експертів тощо); вирішення питання про розгляд справи за відсутності осіб, які не з’явилися в судове засідання; роз’яснення головуючим прав і обов’язків учасникам процесу (в тому числі право заявляти відводи); вирішення питання про розгляд справи у даному складі суддів; вирішення заявлених відводів і клопотань.
   На етапі розгляду касаційної справи по суті, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги.
   Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах касаційної скарги. Виняток складає ситуація, коли під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Суд касаційної інстанції не може встановлювати та/або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, чи вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Тому сторони та інші особи, які беруть участь у справі, в своїх поясненнях, які вони дають в суді касаційної інстанції мають наводити доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.
   За загальним правилом, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони – першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість дачі пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. При вирішення цього питання суд повинен враховувати обставини справи та особу присутніх.
   При розгляді справи в порядку касаційного провадження відсутня така частина судового засідання як судові дебати. Це обумовлено тим, що суд касаційної інстанції не досліджує фактичних обставин справи, нових доказів, тому немає потреби підводити підсумки та давати оцінку проведеному дослідженню.
   Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати. Усі питання в нарадчій кімнаті вирішуються за загальними правилами вирішення питань колегією суддів (ст. 19 ЦПК).
   Особливості розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи. За загальним правилом, суд касаційної інстанції може тільки один раз перевірити законність судового рішення, яке набрало законної сили. Це правило повинно виконуватися й у тому випадку, якщо подано відразу кілька касаційних скарг.
   Проте цивільне процесуальне законодавство містить ряд винятків з цього правила. Так, відповідно до ст. 348 ЦПК суд касаційної інстанції повторно перевірити законність судового рішення у порядку касаційного провадження у таких випадках: по-перше, якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в межах строку на касаційне оскарження, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи; по-друге, коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи.
   У цих випадках суд касаційної інстанції зобов'язаний прийняти до свого провадження скаргу і з врахуванням викладених у ній доводів повторно перевірити законність оскаржуваного судового рішення.
   Суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за правилами касаційного провадження. Причому за наявності підстав, може скасувати попередньо постановлене ним по цій справі ухвалу чи рішення.