§ 2. Заочне рішення

   Заочне рішення повинно відповідати усім вимогам, які ставляться до будь-яких інших рішень суду (структура, форма, зміст, порядок ухвалення, проголошення та ін.). Окрім цього, заочне рішення має ряд рис, які відрізняють його від інших рішень суду. Найменування такої судового рішення (постанови) повинно містити зазначення про те, що це рішення є заочним. У ньому також повинно зазначатися положення про строк і порядок подання заяви про його перегляд. Законом також не передбачено можливості складання судом неповного рішення суду, передбаченого ст. 218 ЦПК.
   Заочне рішення направляється відповідачу рекомендованим листом не пізніше п’яти днів з дня його проголошення, який може подати заяву про його перегляд. На відміну від загального правила, за яким рішення суду не може бути змінене чи скасоване судом, який його ухвалив, заочне рішення при наявності необхідних для цього підстав може бути скасоване.
   Заява про перегляд заочного рішення – це процесуальний документ, в якому міститься звернення відповідача про перегляд рішення суду у зв’язку через його незаконність чи необґрунтованість, що відповідач не міг довести внаслідок поважності причин неявки у судове засідання. Така заява не може містити лише обґрунтування поважності причин неявки відповідача у суд, вона повинна заперечувати ухвалене у справі рішення у зв’язку з його правосудністю. Відповідач у заяві повинен вказати на те, що його участь у судовому розгляді справи не призвела б ухвалення незаконного чи необґрунтованого рішення.
   Законом встановлено вимоги щодо форми, змісту та порядку подання такої заяви (ст. 229 ЦПК). Вона повинна бути складена у письмовій формі, підписана відповідачем. Також до суду подаються копії цієї заяви по числу осіб, які беруть участь у справі, а також документи, які підтверджують заперечення відповідача по суті справи. Якщо заява подається представником відповідача, то до неї повинен додаватися документ, які підтверджує повноваження процесуального представника.
   У заяві повинні містити такі відомості:
   1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;
   2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;
   3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;
   4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;
   5) клопотання про перегляд заочного рішення.
   Заява подається до суду, який ухвалив заочне рішення, протягом десятиденного строку з дня отримання відповідачем копії рішення, який визначається у повідомленні про вручення. За подання заяви судовий збір не сплачується.
   Якщо подана заява не відповідає встановленим ст. 229 ЦПК вимогам щодо змісту та форми, суд залишає її без руху і надає строк для усунення недоліків. Якщо відповідач не усунуть у встановлений судом строк вказаних вад щодо змісту та форми заяви, суддя постановляє ухвалу про її повернення.
   Суд, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви, який повинен бути здійснений протягом п’ятнадцяти днів.
  Заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неявка яких належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
   Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з’ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.
   За результатами розгляду заяви справи суд постановляє ухвалу. Якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню. У цьому разі суд призначає справу до розгляду у загальному порядку. В інших випадках, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.
   Ухвала про скасування заочного рішення оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Може бути оскаржена ухвала про залишення заяви без розгляду, а також безпосередньо заочне рішення. Оскаржити заочне рішення можна за загальними правилами, при цьому у строк апеляційного оскарження не враховується час, протягом якого судом розглядалась заява про його перегляд.
   Відповідно до ст. 233 ЦПК таке рішення суду набирає законної сили у загальному порядку, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у випадку його оскарження – після розгляду справи судом апеляційної інстанції.