§ 2. Обчислення, зупинення, поновлення і продовження цивільних процесуальних строків

   Відповідно до ст. 68 ЦПК, строки, які встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями. В окремих випадках, цивільно-процесуальні строки можуть обчислюватись і годинами (ст.ст. 280, 281, 284 ЦПК). Цивільні процесуальні строки можуть визначатись вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (наприклад, ст. 381 ЦПК).
   Однак, в будь-якому випадку строк, будучи категорією темпоральною, є періодом часу, який характеризується його початком та завершенням. Початком перебігу цивільного процесуального строку є наступний день після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ст. 69 ЦПК). Однак, що коли строк обчислюється годинами, то початком його перебігу повинен бути фактична година, яка відповідає вчиненню дій, з якими закон пов'язує початок перебігу процесуального строку.
   Що стосується закінчення цивільного процесуального строку, то відповідно до ст. 70 ЦПК, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Коли ж строк обчислюється місяцями, то він закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Однак бувають випадки, коли закінчення строку, що обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа немає. У цьому випадку, цивільний процесуальний строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. У разі встановлення зв’язку строку із настанням певної події, яка повинна неминуче настати, то він закінчується наступного дня після настання події.
   Конкретним же терміном завершення строку є 24 година останнього дня строку. Однак, велика кількість процесуальних дій напряму пов'язані із завершенням робочого часу, наприклад, із робочим часом суду. В цьому випадку, строк закінчується у момент закінчення останнього часу робочого дня. При цьому строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.
   Правовими наслідками пропущення цивільних процесуальних строків є те, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
   Однак, перебіг цивільного процесуальних строків може бути не безперервним. За певних обставин в нього можуть втрутитись різноманітні обставини, з якими закон пов'язує його зупинення. Підставою для зупинення перебігу процесуальних строків відповідно до ст. 71 ЦПК є зупинення провадження у справі. Початок такого зупинення вказаних строків пов'язується з моментом настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження.
   В окремих випадках, закон встановлює можливість поновлення чи продовження цивільного процесуального строку (ст. 72 ЦПК). Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. При цьому наявність поважності причин пропуску строку визначається виключно судом.
   Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішується виключно судом, якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. При цьому, про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі, однак їх присутність не є обов’язковою. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку може бути вчинено ту дію або подано той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. Про вирішення цього питання судом постановляється ухвала.