§ 1. Поняття, значення та види цивільних процесуальних строків

   Для виконання завдань цивільного судочинства важливим є не тільки встановлення порядку відправлення правосуддя у цивільних справах, але й темпоральні межі здійснення судочинства та його етапів (стадій), в тому числі щодо вчинення процесуальних дій учасниками цивільного процесу. Адже надзвичайно важливо, щоб цивільне судочинство здійснювалось не лише правильно, але й своєчасно. Саме задля досягнення цієї мети і спрямоване існування цивільних процесуальних строків. При цьому існування та чітке їх дотримання є не лише гарантією здійснення учасників процесу їх суб'єктивних процесуальних прав, але й запорукою ефективності здійснення цивільного судочинства.
   Під цивільним процесуальним строком слід розуміти встановлений законом або судом період в часі, впродовж якого може або повинна бути здійснена відповідна процесуальна дія відповідним суб'єктом цивільного процесу.
   З огляду на це визначення можна виділити такі ознаки цивільного процесуального строку:
   1) він є певним темпоральним періодом у часі;
   2) повинен чітко регламентований в законі або встановлений судом;
   3) впродовж цього строку суб'єкти цивільного процесу мають право або зобов’язані здійснити певні процесуальну дію.
   Відповідно до ст. 68 ЦПК цивільний процесуальний строк обчислюється роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Однак, в окремих випадках такий строк може вимірюватись годинами.
   Важливим питанням є видова класифікація цивільних процесуальних строків. Однак, залежно від критеріїв, які ставляться в основу даної класифікації, можна виділити такі різновиди:
   Залежно від того, яким чином легітимований строк, виділяють: строки, встановлені законом та строки, встановлені судом. При цьому, пріоритетність віддається строкам, встановленим законом, і лише у випадку, коли цивільний процесуальний строк не визначений законом, вони можуть бути встановлені судом.
   Залежно від того, як чітко визначені цивільні процесуальні строки виділяють: абсолютно визначені строки (це строки, які мають чітку визначеність шляхом встановлення своєї тривалості, наприклад, 3, 5, 7, 10 днів тощо), відносно визначені строки (це строки, які мають відносну визначеність і можуть пов'язуватись з іншими подіями, наприклад, із строками позовної давності (ст. 381 ЦПК), чи завершенням вчинення тієї чи іншої процесуальної дії) та невизначені строки (це строки, які не мають жодних вказівок на певну визначеність, наприклад, так званий розумний строк (ч. 4 ст. 9 ЦПК).
   Залежно від тривалості виділяють:
   1) процесуальні строки не пізніше наступного дня від вчинення певної процесуальної дії передбачений для: оформлення протоколу (ч. 3 ст. 200 ЦПК); надіслання апеляційним судом копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі (ст. 298 ЦПК); повідомлення судом відповідного відділу державної виконавчої служби про подання скарги (ст. 384 ЦПК).
   2) процесуальний строк в 24 години встановлений у випадках: психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів (ч. 4 ст. 280 ЦПК); розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку шляхом госпіталізацію особи до психіатричного закладу (ч. 1 ст. 281 ЦПК); подання заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу (ст. 284 ЦПК).
   3) процесуальний строк в два дні встановлюється коли: суд розглядає заяву про забезпечення позову, що подана до подання позовної заяви (ч. 2 ст. 153 ЦПК); суд розглядає заяву, що подана особою, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення (ч. 2 ст. 154 ЦПК).
   4) процесуальний строк в три дні передбачений для: видачі судового наказу по суті заявлених вимог, у разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд (ст. 102 ЦПК); набрання судовим наказом законної сили, у випадку, коли в цей період не надійшла заява від боржника (ст. 105 ЦПК); надіслання копій ухвал стягувачеві та боржникові після її постановлення (ст. 106 ЦПК); розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку шляхом психіатричного огляду (ч. 1 ст. 281 ЦПК); розгляду судом справи про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування після відкриття провадження у справі (ст. 285 ЦПК); надіслання судом першої інстанції справи до апеляційного суду з моменту закінчення строку на подання апеляційної скарги (ст. 296 ЦПК); вирішення суддею-доповідачем питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом з моменту надходження справи (ст. 297 ЦПК); подання мирової угоди, укладеної між сторонами, або відмови стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення (ч. 1 ст. 372 ЦПК); звернення учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ст. 385 ЦПК); надіслання судом стягувачеві та боржникові копії ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання, з дня постановлення ухвали (ст. 395 ЦПК); надіслання судом заінтересованим особам копії ухвали про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню з дня постановлення ухвали (ч. 8 ст. 401 ЦПК).
   5) процесуальний строк в п'ять днів встановлюється у випадках, коли: судом розглядається заява боржника про скасування судового наказу, що подана в установлений строк, з дня її надходження (ст. 106 ЦПК); розглядається заява про забезпечення доказів, з дня її надходження (ч. 2 ст. 135 ЦПК); повідомляють суд особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, з дня отримання ухвали (ч. 4 ст. 137 ЦПК); розглядаються зауваження щодо технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання, з дня їх подання. (ч. 4 ст. 199 ЦПК); залежно від складності справи складання повного рішення відкладається, з дня закінчення розгляду справи (ч. 3 ст. 209 ЦПК); видаються копії судового рішення видаються особам, які брали участь у справі, на їхню вимогу, з дня проголошення рішення (ч. 2 ст. 222 ЦПК); видаються копії судового рішення особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні (ч. 3 ст. 223 ЦПК); направляється рекомендованим листом із повідомленням відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, копія заочного рішення, з дня його проголошення (ст. 227 ЦПК); подається заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, з дня проголошення ухвали (ст. 294 ЦПК); залежно від складності справи відкладається складання повного рішення, з дня закінчення розгляду справи (ч. 3 ст. 209 ЦПК); розглядається справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, з дня надходження заяви (ч. 1 ст. 289 ЦПК); оскаржується ухвалене судом рішення особою, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявником до апеляційного суду (ч. 3 ст. 290 ЦПК); проводиться попередній розгляд справи в касаційному проваджені після складення доповіді суддею-доповідачем. (ст. 332 ЦПК); здійснюється письмове повідомлення боржника про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (ст. 395 ЦПК); суд письмово повідомляє заінтересовану особу про надходження клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню (ст. 401 ЦПК).
   6) процесуальний строк у сім днів встановлюється у разі: вручення судової повістки про виклик особі, яка викликаються (ч. 4 ст. 74 ЦПК); подачі суду особами, які беруть участь у справі, письмових зауважень щодо неповноти або неправильності їх запису, у разі їх ознайомлення із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання (ч. 1 ст. 199 ЦПК); направлення справи до суду першої інстанції, який її розглядав, після закінчення апеляційного провадження (ст. 322 ЦПК); направлення справи до суду, який її розглядав, після закінчення касаційного провадження (ст. 352 ЦПК).
   7) процесуальний строк в десять днів передбачений для: вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі, з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків (ст. 122 ЦПК); подання заявником позовної заяви, коли цьому передувала заява про забезпечення доказів або позову, з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів або позову (ч. 4 ст. 133 та ч. 4 ст. 151 ЦПК); подачі заяви до суду особою, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, про скасування таких заходів, з дня отримання копії ухвали (ч. 2 ст. 154 ЦПК); розгляду заява про роз’яснення рішення суду (ч. 3 ст. 221 ЦПК); подання заяви про перегляд заочного рішення, з дня отримання його копії (ч. 2 ст. 228 ЦПК); розгляду заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку шляхом надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації (ч. 1 ст. 281 ЦПК); подачі апеляційної скарги на ухвалу суду, з дня подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК); вчинення суддею-доповідачем низки дії, пов’язаних із забезпеченням апеляційного розгляду справи (ст. 301 ЦПК); вирішення суддею-доповідачем питання про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом, з дня надходження скарги (ч. 1 ст. 327 ЦПК); витребування судом касаційної інстанції справи, надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлення строку, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу, з дня отримання касаційної скарги (ч. 1 ст. 328 ЦПК); подання заяви про приєднання до касаційної скарги, з дня одержання копії касаційної скарги. (ст. 329 ЦПК); підготовки доповіді суддею-доповідачем у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з’ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі, з дня отримання справи (ст. 331 ЦПК); постановлення ухвали суддею-доповідачем про надходження скарги, оформленої без дотримання вимог, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду (ст. 355 ЦПК); розгляду заяви про поновлення пропущеного строку (ч. 2 ст. 371 ЦПК); розгляду судом питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу (ч. 2 ст. 374 ЦПК); розгляду судом подання державного виконавця (ст. 375 ЦПК); розгляду судом питання про вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (ч. 2 ст. 378 ЦПК); розгляду судом питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ч. 2 ст. 379 ЦПК); подання учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій скарги, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (ст. 385 ЦПК) та розгляду такої скарги у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються (ст. 386 ЦПК).
   8) процесуальний строк у п'ятнадцять днів встановлюється, коли: призначається справа до розгляду після закінчення дій підготовки до судового розгляду (ч. 2 ст. 156 ЦПК); розглядається заява про перегляд заочного рішення, з дня її надходження (ст. 230 ЦПК); вирішується питання про допуск скарги до провадження у зв’язку з винятковими обставинами і витребування справи, з дня надходження скарги (ст. 356 ЦПК).
   9) процесуальний строк у двадцять днів має місце, коли подається апеляційна скарга на рішення суду після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК).
   10) процесуальний строк в один місяць передбачений для: призначення і проведення попереднього судового засідання, з дня відкриття провадження у справі (ст. 129 ЦПК); подання скарги у зв'язку із винятковими обставинами, з дня відкриття обставин, що є підставою для перегляду справи (ст. 355 ЦПК); повідомлення відповідним органом державної виконавчої служби суду та заявника про виконання ухвали, з дня одержання ухвали суду (ст. 389 ЦПК).
   11) процесуальний строк в два місяці має місце у випадках: пред’явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред’явника або векселя (ч. 2 ст. 265 ЦПК); подання касаційної скарги з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду (ч. 1 ст. 325 ЦПК).
   12) процесуальний строк в три місяці встановлюється для: призначення справи до розгляду, якщо держатель втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя не надасть заяви до суду про свої права на цінний папір або вексель (ч. 1 ст. 266 ЦПК); подання заяви фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку, з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку або її продовження, госпіталізацію у примусовому порядку, її продовження (ч. 5 ст. 280 ЦПК); подання заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами, з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду (ст. 362 ЦПК).
   13) процесуальний строк в один рік призначається у разі поновлення строку судом касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу про пропуск строку з причин, визнаних судом поважними, з дня виникнення права на касаційне оскарження (ст. 325 ЦПК).
   14) процесуальний строк в три роки встановлений на випадок пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні, з дня набрання ним законної сили (ст. 391 ЦПК) тощо.