§ 2. Треті особи, які заявлять самостійні вимоги щодо предмета спору

   Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, – це треті особи, які вступають у справу шляхом пред’явлення позову до однієї чи двох сторін з метою захисту особистих суб’єктивних матеріальних прав, свобод, охоронюваних законом інтересів (ст. 34 ЦПК).
   Отже, додатковими ознаками цих суб’єктів цивільного процесу є: заявлення самостійних вимог на предмет спору; вступ у процес шляхом пред’явлення позову. Заявлення самостійної вимоги на предмет спору між сторонами, яка пред’являється по їх справі, ні в якій мірі не свідчить про наявність самостійних прав на предмет спору, які можуть бути визначені тільки рішенням суду після розгляду справи по суті.
   Особливістю участі у цивільному процесі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги є те, що вони можуть порушити процес самостійно на захист своїх прав. Але з метою економії процесуальних засобів і недопущення ухвалення різних за змістом рішень суд розглядає дві правові вимоги: перша – позивача до відповідача, друга – третьої особи до позивача, відповідача чи до обох сторін.
   Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи буде позовна заява, яка повинна відповідати загальним вимогам, встановлених для такого виду заяв, із обов’язковим реквізитом про обґрунтування правового зв’язку цієї вимоги із вимогою, яка вже є предметом судового розгляду. Залучити до участі у справі третю особу, яка заявляє самостійні вимоги, неможливо, зважаючи на дію принципу диспозитивності.
   Пред’явлення позову третіми особами можливе у суді першої інстанції до ухвалення рішення суду. Після вступу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, за її клопотанням справа розглядається спочатку.
   Ухвала суду про відмову та допуск третьої особи у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку. Однак, якщо ухваленим у справі рішенням будуть визначені її права та обов’язки, то ця особа відповідно до ст. 14, 292 ЦПК має право на оскарження рішення суду.
   За процесуальним становищем треті особи, які заявляють самостійні вимоги, користуються усіма правами і мають усі обов’язки позивача. Але між ними є відмінність: в інтересах позивача порушується справа у суді, третя ж особа вступає у вже порушену справу, тому об’єднувати цих осіб поняттям “позивач” було б неправильним. Не породжує участь третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, із стороною співучасті, оскільки, як правило, їх інтереси носять взаємовиключний характер. Третя особа займає окреме процесуальне становище у процесі.